Центральний Державний музей Республіки Казахстан
Центральний Державний музей Республіки Казахстан (каз. Қазақстан Республикасы Мемлекеттік орталық музейі) — музей, розташований в Алмати. Один із найстаріших та найбільших музеїв Казахстану та Центрально-Азійського регіону. Колекція фонду налічує близько 300 000 одиниць зберігання.[1] Історія музею1920 року згідно з постановою уряду Киргизької (Казахської) АРСР було створено Казахський центральний крайовий музей. На той час частково колекцію Оренбурзького губернаторського музею переведено в розпорядження освітнього Центрального крайового музею. У 1929 році у зв'язку з перенесенням Центрального крайового музею до міста Алма-Ата відбулося складання ЦДМ РК. У 30-х роках XIX століття у місті Оренбурзі при Неплюєвському військовому училищі організували «Музей Оренбурзького краю». Пізніше у фонд музею входить колекція музею Оренбурзького краю та колекція Жетисуйського (Семиріченського) обласного музею. У 1931 році музей розташувався в будівлі колишнього Кафедрального собору у місті Алма-Аті. 1941 року в основу фонду увійшла колекція Республіканського антирелігійного музею. У 1985 році збудували сучасну будівлю, у якій зараз розташовується Центральний Державний музей Казахстану. До складу музейного комплексу входить найбільший у Казахстані Центр реставрації, який працює над відновленням творів мистецтва.[2] У 2005 році музей отримав офіційний статус науково-дослідної організації, що дає можливість проводити історичні експедиції та розширити сферу діяльності організації. Із 2006 року музей бере участь у міжнародній акції «Ніч музеїв».[3][4] У 2015 році з'явилася ініціатива щодо зміни діяльності музею до Культурного центру, що має включати зміну експозиції. Пропозиція була пов'язана з можливим переходом музею з державної в муніципальну власність.[5] Експозиційні зали
Директора музеюНижче наведено список директорів музею:[6]
Будівля музею Будівля музею була збудована з 1978 по 1985 роки. До цього музей розташовувався у Свято-Вознесенському соборі.[7] Він був зведений на замовлення Алма-Атинського міськвиконкому організацією «Главалмаатабуд». Проєктувальником виступив ДПІ «Казміськбудпроект». Керівником архітектурного колективу став Ю. Г. Ратушний. Автор проєкту — З. М. Мустафіна у співпраці з Б. А. Рзагалієвим, Б. І. Нікішиною, В. І. Слюсарєвою та іншими.[8] Прямокутний у плані триповерховий будинок лежить на «стилобаті», утвореному природним рельєфом місцевості. Об'ємно-просторова характеристика споруди полягає у використанні стильових прийомів казахського зодчества. Каркас будівлі розроблено на рамній системі восьми зовнішніх опор-пілонів. Фасади вирішені єдиним ритмічним строєм пілястр, що поєднують три поверхи. Композиційний центр будівлі — двосвітний вестибюль, поверхово фланкований експозиційними залами. У внутрішній обробці музею використано кольоровий метал, мармур, паркет, черепашник, граніт.[9] Статус пам'яткиУ січні 1986 року рішенням Алма-Атинського міськвиконкому будівлю Центрального музею було включено до списку пам'яток історії культури. 10 листопада 2010 року було затверджено новий Державний список пам'яток історії та культури місцевого значення міста Алмати, одночасно з яким усі попередні рішення з цього приводу були визнані такими, що втратили чинність[10]. У цій Постанові було збережено статус пам'ятки місцевого значення будівлі музею. Межі охоронних зон були затверджені в 2014 року[11]. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
