Церква Великомученика Димитрія Солунського (Київ, Жуляни)

Церква Великомученика Димитрія Солунського
Церква Великомученика Димитрія Солунського
	50°23′34″ пн. ш. 30°26′18″ сх. д. / 50.39278° пн. ш. 30.43833° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Київ
Початок будівництва	1862
Стиль	еклектичний, псевдоросійський
Належність	УПЦ МП
Адреса	Жуляни, вул. Повітрофлотська, 1
Вебсайт	solunsky.com — тільки [[російська мова\|російською мовою]
	Церква Великомученика Димитрія Солунського (Київ, Жуляни) (Україна)
	Церква Великомученика Димитрія Солунського у Вікісховищі

Це́рква Великому́ченика Дими́трія Солу́нського — православна церква у селищі Жуляни міста Києва. Після приєднання Жулян до Києва стала найстарішою дерев'яною церквою міста. Конфесійно належить до Української Православної Церкви . Престольне свято — великомученика Димитрія Солунського (26 жовтня (8 листопада)). Настоятель храму — архієпископ Васильківський Миколай (Почтовий), священики храму — протоієрей Василій Музика, протоієрей Георгій Габорець.

Історія

У 1715 році в селі Жуляни під Києвом силами монахів Софійського монастиря, якому до 1787 року належало село, було зведено храм-каплицю Димитрія Солунського. До середини XIX століття ця церква застаріла та не могла вже вміщувати усіх парафіян. У 1847 році стару дерев'яну каплицю було розібрано та того ж року за рахунок казни збудовано нову, теж дерев'яну, невелику з цибулястою банею церкву, яка, втім, о 7 годині вечора 21 червня 1859 року згоріла від блискавки.

Сучасна церква зведена у 1862 році. Вона була підпорядкована 3-му благочинному округу Київської губернії. Настоятелем церкви став протоірей Ю. Біляновський, також при церкві було 2 клірики. Парафія володіла 44 десятинами та 350 саженями землі, парафіян нараховувалося 1 082 особи, з яких 841 чоловік та 961 жінка. При церкві були споруджені будинок причту та церковно-парафіяльна школа, де навчалося 10 дітей. Парафія церкви включала Михайлівську Борщагівку та Совки.

1913 року до парафії церкви належало 2988 осіб — 1482 чоловіки та 1506 жінок, парафії підпорядковувалися село Совки із каплицею та хутір Красний Трактир. З 1904 року настоятелем був священик Стефан Пославський (1865 — ?).

Доба російського більшовизму

1936 постановою комуністичної міськради храм зачинений — нібито у зв'язку із розпадом парафії. Дзвони викрадені, ікони — частково знищені, частково врятовані парафіянами. У церкві комуністи влаштовали колгоспний склад. У серпні 1941 під час битви за Київ у вівтар церкви влучив снаряд, невдовзі, за рішенням німецької влади, службу в церкві було відновлено. В 1943 р. храм знову зачинено. Відновилися богослужіння в 1949 р. і з тих пір храм більше не зачинявся.

Архітектура

Дерев'яна церква хрестова у плані, однобанна, над притвором облаштована дзвіниця. Форми бані та дзвіниці еклектичні, із впливом псевдоросійського стилю. Церква є зразком традиційного церковного будівництва.

Настоятелі

1862–1895 роки — протоієрей Юхим Іванович Біляновський
1896-1903 роки – священник Іоанн Василевський
1904-? — священник Стефан Пославський
19(??) — 1964 роки — протоієрей Григорій Маркевич
1976–1986 — протоієрей Феодор Кобиляцький
1988–2008 — протоієрей Василь Вакулин
з 2008 року — преосвященнійший Миколай (Почтовий), архіепископ Васильківський

Святині храму

У церкві зберігають мощі великомученика Димитрія Солунського, преподобномученика Макарія Каневського, святителя Луки Кримського, преподобного Іллі Муромця, преподобної Олени Флоровської, а також дві мироточиві ікони Пресвятої Трійці та Покрова Божої Матері.

Світлини

Головний вхід в храм
Іконостас
Меморіальна дошка "Найстаріший дерев'яний храм Києва"

Джерела

Церква Великомученика Димитрія Солунського у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Київ»
	Інформація у Вікіданих^?
	Файли у Вікісховищі^?

solunsky.com — офіційний сайт
сайт УПЦ (МП) [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.]
портал pravoslavie.ua
Храми Києва. Мультимедійна енциклопедія. 3DMEDIA, 2000.

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви св. Димитрія Солунського с. Жиляни (приписні сс.* Михайлівська Борщагівка, Софійська Борщагівка, Совки, Теремки, хут. Красний Трактир) Київської сот. і п., з 1781 р. Київського пов. і нам., з 1797 р. Білогородської (за ін. даними) Петропавлівської волості Київського пов. і губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/zhyl_001.xml [Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.]