Церква Різдва Богородиці (Вербичне)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Вигляд на церкву з південного заходу
50°59′39.6″ пн. ш. 24°36′32.9″ сх. д. / 50.994333° пн. ш. 24.609139° сх. д. / 50.994333; 24.609139
Тип спорудиЦерква
Сучасний статусПам'ятка архітектури місцевого значення[6], діюча
РозташуванняУкраїна УкраїнаВербичне
Архітекторневідомий
Скульпторневідомий
Художникневідомий
Інженерневідомий
ЗасновникПарафіяни[1]
Перша згадка1725[1][2]
Початок будівництва1881[1][3]
Кінець будівництва1881[1][3]
Вартістькоштом парафіян[1]
Будівельна системаДерев'яна на кам'яному фундаменті[1]
СтильДерев'яна архітектура, історизм
НалежністьПравославна церква України[4][5]
Стандобрий
ВласникЧлени релігійної громади[7]
ЮрисдикціяВолодимир-Волинська єпархія ПЦУ[7][4]
КерівництвоРишканич Василь Ярославович[7]
АдресаКовельський район, Волинська область, Україна, с. Вербичне, вул. Імені Шевченка, 34[7]
Мапа
CMNS: Церква Різдва Богородиці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — православна церква, пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 2309-Вл[6]) у селі Вербичне Турійської селищної громади Ковельського району Волинської області. Храм, збудований 1881 року на кошти парафіян, є зразком дерев'яної церковної архітектури Волині кінця XIX століття. Парафія належить до Володимир-Волинської єпархії Православної Церкви України[7].

Історія

Перша дерев'яна церква у селі Вербичне була збудована коштом парафіян у 1725 році[1][2]. Сучасний храм звели на її місці також за гроші місцевої громади у 1881 році та освятили 7 вересня того ж року[1]. У 1858 році церкву перейменували з приписної на самостійну парафіяльну. Новий іконостас встановили у 1891 році[1].

Згідно з історичними даними, у першій половині XV століття село належало Івашку Ясмановичу Вербичевському, а згодом перейшло у власність князя Сангушка[2]. У XVI столітті, згідно з ревізією володимирського замку 1545 року та податковими реєстрами 1570-х років, село перебувало у власності родини Калусовських (Калашовських)[2][8].

5 травня 2022 року релігійна громада сіл Вербичне та Туличів ухвалила рішення про перехід з Московського патріархату до Православної Церкви України. Прохання парафіян про прийняття до кліру Володимир-Волинської єпархії ПЦУ задовольнив єпископ Матфей[4][5].

Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 3 квітня 1992 року № 76 церкву взято на облік як пам'ятку архітектури[6]. Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 19 квітня 2024 року № 295 її занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення[6].

На подвір'ї храму є могили повстанців[9].

Архітектура

Церква розташована в центрі села на невеликому пагорбі[1]. Храм дерев'яний, на кам'яному фундаменті, одноверхий, покритий бляхою. Його довжина становить 24 аршини (≈17 м), ширина та висота до даху — по 10 аршинів (≈7,1 м)[1].

Дзвіниця збудована разом із церквою, також дерев'яна, має висоту 24 аршини (≈17 м) та налічує 5 дзвонів[1]. У «Справочной книге о приходахъ и монастыряхъ Волынской епархіи» за 1914 рік храм описано як «вмістимий, прикрашений посередньо»[1].

Метричні книги та архіви

Копії метричних книг церкви зберігаються з 1791 року[1]. У Державному архіві Житомирської області та Державному архіві Волинської області зберігаються метричні книги, шлюбні описи та сповідальні розписи, що стосуються парафії, за різні періоди з 1797 по 1938 роки[10].

Сучасність

Релігійна громада офіційно зареєстрована 24 грудня 1991 року. Її повна назва — РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «СВЯТО-РІЗДВО-БОГОРОДИЧНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СЕЛА ВЕРБИЧНЕ КОВЕЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ». Керівником громади є Ришканич Василь Ярославович. Основний вид діяльності — діяльність релігійних організацій[7].

Церква є частиною місцевих історико-туристичних маршрутів, зокрема рейду «Стежками повстанської слави», що пролягає від села Вербичне до урочища Вовчак[9].

Галерея

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е ж и к л м н п р Теодоровичъ Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходовъ Волынской Епархіи. — Почаевъ, 1903. — Т. V. Ковельскій уъзд. — С. 404-405. // Дерев'яні церкви Західної України.
  2. а б в г Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 166-167.
  3. а б Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 83.
  4. а б в Храми сіл Вербичне та Туличів приєдналися до ПЦУ. Турійськ.Район. 6 травня 2022. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 30 липня 2025.
  5. а б Вербичне та Туличів: ще дві парафії на Волині перейшли до ПЦУ (відео). ІА «Конкурент». 6 травня 2022. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 30 липня 2025.
  6. а б в г Наказ МКІП України від 19.04.2024 № 295 «Про занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» (pdf). Міністерство культури та інформаційної політики України. 19 квітня 2024. Процитовано 30 липня 2025.
  7. а б в г д е РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ СВЯТО-РІЗДВО-БОГОРОДИЧНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ(ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СЕЛА ВЕРБИЧНЕ КОВЕЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ. Opendatabot. Архів оригіналу за 5 вересня 2024. Процитовано 30 липня 2025.
  8. werbiczno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 215. (пол.). — S. 215. (пол.)
  9. а б Ліцеїсти пройшлися «Стежками повстанської слави». Волинь. 6 червня 2019. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 30 липня 2025.
  10. Вербичне. Родометрика. Процитовано 30 липня 2025.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya