Церква Різдва Богородиці (Ратне)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Вигляд церкви з північного заходу
51°39′44″ пн. ш. 24°31′09″ сх. д. / 51.662083529202526° пн. ш. 24.519297003738128° сх. д. / 51.662083529202526; 24.519297003738128
Тип спорудицерква
Сучасний статусПам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 232-м)[5], діючий храм
РозташуванняУкраїна УкраїнаРатне
Перша згадка1614[1]
Початок будівництва1793 (перебудова)[2] (деякі джерела вказують 1775[3] або 1795 рік[4])
Стильбароко
НалежністьУкраїнська православна церква
Стандобрий
ЮрисдикціяВолодимир-Волинська єпархія УПЦ (МП)
Керівництвопротоієрей Сергій Кисель[7]
Адресас. Ратне,вул. Шкільна[6]
Церква Різдва Богородиці (Ратне). Карта розташування: Україна
Церква Різдва Богородиці (Ратне)
Церква Різдва Богородиці (Ратне) (Україна)
Мапа
CMNS: Церква Різдва Богородиці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 232-м)[5] у селищі міського типу Ратне Ратнівського району Волинської області. Перша згадка про храм датується 1614 роком[1]. Сучасна будівля зведена у 1793 році після перебудови старої церкви[2]. Є найдавнішою збереженою сакральною спорудою в Ратному і пам'яткою архітектурної школи XVII—XVIII століть[8][9]. Парафія належить до Володимир-Волинської єпархії Української православної церкви.

Історія

XVII—XVIII століття

Перша документальна згадка про церкву Різдва Пресвятої Богородиці в Ратному міститься в люстрації 1661 року. В документі згадується привілей короля Сигізмунда ІІІ від 1614 року, яким церкві надавались земельні володіння в селі Конище. До храму також належала каплиця в селі Здомишель, а селяни Здомишля та Глух мали сплачувати на церкву медову данину[1].

Близько 1635 року, за настоятельства священника Михайла Кульчицького, храм перейшов до унії[2]. Цей перехід викликав супротив з боку православних міщан на чолі з бурмістром та райцями. Священник скаржився до холмського гродського суду, що вони «по духу православні», завдають йому збитків, лають та побили його слугу[1].

Наприкінці XVIII століття стара церковна будівля занепала[2]. У 1793 році храм було перебудовано з вівтарем, орієнтованим на південь. 23 квітня того ж року церкву освятив єпископ Холмський і Белзький Порфирій Важинський[2]. В деяких джерелах роком перебудови також вказуються 1775[3] та 1795 роки[4][10].

XIX—XXI століття

У 1874 році церкву відремонтували коштом парафіян за старанням місцевого священника Володимира Дмоховського[2]. У 1882 році до бабинця було прибудовано дерев'яну дзвіницю[2][8].

На початку XX століття парафія налічувала 1308 душ. До неї були приписані села Лучичі, де на кладовищі стояла церква Казанської Божої Матері, та Конище з Іоакимо-Аннівською цвинтарною церквою[11].

Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради від 3 квітня 1992 року № 76 церкву взято під охорону як пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним номером 232-м[5].

Вночі з 19 на 20 лютого 2004 року була спроба підпалу храму, але вогонь вдалося вчасно загасити. Ще одна пожежа сталася у грудні 2010 року[12]. У 2014 році парафія відзначила 400-річчя з часу першої писемної згадки про церкву[12][8].

Тривалий час настоятелем храму був протоієрей Іоан Цюркало[13]. Станом на 2025 рік настоятелем є протоієрей Сергій Кисель[14][7].

Архітектура

Церква дерев'яна, збудована на кам'яному фундаменті. Є пам'яткою архітектурної школи XVII—XVIII століть і вважається типовим для середньовічного Полісся храмом[15].

Будівля складається з видовженого прямокутного нефа, гранчастої п'ятистінної апсиди та майже квадратного в плані притвору з двоярусною дзвіницею над ним[16]. Дзвіницю, прибудовану в 1882 році, увінчує аркада та шатровий дах[2][16]. Центральний зруб має унікальний варіант перекриття перехідного типу, що поєднує конструктивні особливості чотиригранного та восьмигранного шатрів[16].

Ззовні церква пофарбована в білий колір, а всередині — у блакитний. Дах покритий залізом. Храм має один верх (купол) та п'ять дзвонів[2]. Єдина будівля з такою давньою історією, що збереглась у Ратному[8][9].

Громада

Релігійна громада офіційно зареєстрована 24 грудня 1991 року. Повна назва — Релігійна організація «Свято-Різдво-Богородична релігійна громада Української православної церкви» селище Ратне Ратнівського району[14]. Парафія перебуває в юрисдикції Володимир-Волинської єпархії УПЦ (МП)[7].

Щороку 21 вересня, на свято Різдва Пресвятої Богородиці, громада відзначає престольне свято, яке супроводжується урочистими богослужіннями та хресним ходом[7].

У Державному архіві Волинської області зберігаються метричні книги церкви за 1912 та 1934—1938 роки, які охоплювали також села Видраниця, Конище та Лучичі[17].

Галерея

Див. також

Примітки

  1. а б в г Лях М. В. Релігійне життя на Ратнівщині у ХVІ – ХVІІ ст. // Серія “Історичне релігієзнавство”. — 2012. — Вип. 6. — С. 224-230.
  2. а б в г д е ж и к Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходовъ Волынской Епархіи. Том V. Ковельскій уъзд. — Почаев, 1903. — С. 354-357. // Цитується за: Ратне. Дерев'яні Церкви Західної України. Процитовано 16 липня 2025.
  3. а б Переверзевъ Н. В. Справочная книга о приходахъ и монастыряхъ Волынской епархіи. — Житомиръ, 1914. — С. 167. // Цитується за: Ратне. Дерев'яні Церкви Західної України. Процитовано 16 липня 2025.
  4. а б Найстарішій церкві Ратнівщини - 240 років. volyn.com.ua. 2016. Процитовано 16 липня 2025.
  5. а б в Історико – культурна спадщина Ратнівського району. Відділ культури, туризму, молоді та спорту Ратнівської селищної ради. Процитовано 16 липня 2025.
  6. Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ратне). travels.in.ua. Процитовано 16 липня 2025.
  7. а б в г Різдво Пресвятої у містечку Ратне. Володимир-Волинська єпархія УПЦ. 21 вересня 2021. Процитовано 16 липня 2025.
  8. а б в г Церква Різдва Богородиці, Ратне. ua.igotoworld.com. Процитовано 16 липня 2025.
  9. а б Церква Різдва Богородиці, Ратне. itinery.com.ua. Процитовано 16 липня 2025.
  10. РАТНЕ, СМТ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ. Енциклопедія історії України. Процитовано 16 липня 2025.
  11. Переверзевъ К. В. (1914). Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. Житомир: Электрическая типография М. Дененмана.
  12. а б Ратне. Дерев'яні Церкви Західної України. Процитовано 16 липня 2025.
  13. Ратне: вшанували пам’ять колишнього настоятеля храму Різдва Богородиці. ratne.rayon.in.ua. 16 червня 2018. Процитовано 16 липня 2025.
  14. а б РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ СВЯТО-РІЗДВО-БОГОРОДИЧНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ СЕЛИЩА РАТНЕ РАТНІВСЬКОГО РАЙОНУ. opendatabot.ua. Процитовано 16 липня 2025.
  15. Церква Різдва Богородиці, Ратне. zruchno.travel. Процитовано 16 липня 2025.
  16. а б в Ратне. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. 2-й том. Процитовано 16 липня 2025.
  17. Доповнення до каталогу метричних книг Державного архіву Волинської області (1829–1944) (PDF). Державний архів Волинської області. Процитовано 16 липня 2025.

Джерела

  • Лях М. В. Релігійне життя на Ратнівщині у ХVІ — ХVІІ ст. // Серія «Історичне релігієзнавство». — 2012. — Вип. 6. — С. 224—230.
  • Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходовъ Волынской Епархіи. Том V. Ковельскій уъзд. — Почаев, 1903. — С. 354—357.
  • Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (від найдавніших часів до 1914 року). — Вінніпег, 1986. — Т. 2.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К. : Будівельник, 1983—1986. — Т. 2. — С. 102.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya