Церква Різдва Богородиці (Ратне)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 232-м)[5] у селищі міського типу Ратне Ратнівського району Волинської області. Перша згадка про храм датується 1614 роком[1]. Сучасна будівля зведена у 1793 році після перебудови старої церкви[2]. Є найдавнішою збереженою сакральною спорудою в Ратному і пам'яткою архітектурної школи XVII—XVIII століть[8][9]. Парафія належить до Володимир-Волинської єпархії Української православної церкви. ІсторіяXVII—XVIII століттяПерша документальна згадка про церкву Різдва Пресвятої Богородиці в Ратному міститься в люстрації 1661 року. В документі згадується привілей короля Сигізмунда ІІІ від 1614 року, яким церкві надавались земельні володіння в селі Конище. До храму також належала каплиця в селі Здомишель, а селяни Здомишля та Глух мали сплачувати на церкву медову данину[1]. Близько 1635 року, за настоятельства священника Михайла Кульчицького, храм перейшов до унії[2]. Цей перехід викликав супротив з боку православних міщан на чолі з бурмістром та райцями. Священник скаржився до холмського гродського суду, що вони «по духу православні», завдають йому збитків, лають та побили його слугу[1]. Наприкінці XVIII століття стара церковна будівля занепала[2]. У 1793 році храм було перебудовано з вівтарем, орієнтованим на південь. 23 квітня того ж року церкву освятив єпископ Холмський і Белзький Порфирій Важинський[2]. В деяких джерелах роком перебудови також вказуються 1775[3] та 1795 роки[4][10]. XIX—XXI століттяУ 1874 році церкву відремонтували коштом парафіян за старанням місцевого священника Володимира Дмоховського[2]. У 1882 році до бабинця було прибудовано дерев'яну дзвіницю[2][8]. На початку XX століття парафія налічувала 1308 душ. До неї були приписані села Лучичі, де на кладовищі стояла церква Казанської Божої Матері, та Конище з Іоакимо-Аннівською цвинтарною церквою[11]. Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради від 3 квітня 1992 року № 76 церкву взято під охорону як пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним номером 232-м[5]. Вночі з 19 на 20 лютого 2004 року була спроба підпалу храму, але вогонь вдалося вчасно загасити. Ще одна пожежа сталася у грудні 2010 року[12]. У 2014 році парафія відзначила 400-річчя з часу першої писемної згадки про церкву[12][8]. Тривалий час настоятелем храму був протоієрей Іоан Цюркало[13]. Станом на 2025 рік настоятелем є протоієрей Сергій Кисель[14][7]. АрхітектураЦерква дерев'яна, збудована на кам'яному фундаменті. Є пам'яткою архітектурної школи XVII—XVIII століть і вважається типовим для середньовічного Полісся храмом[15]. Будівля складається з видовженого прямокутного нефа, гранчастої п'ятистінної апсиди та майже квадратного в плані притвору з двоярусною дзвіницею над ним[16]. Дзвіницю, прибудовану в 1882 році, увінчує аркада та шатровий дах[2][16]. Центральний зруб має унікальний варіант перекриття перехідного типу, що поєднує конструктивні особливості чотиригранного та восьмигранного шатрів[16]. Ззовні церква пофарбована в білий колір, а всередині — у блакитний. Дах покритий залізом. Храм має один верх (купол) та п'ять дзвонів[2]. Єдина будівля з такою давньою історією, що збереглась у Ратному[8][9]. ГромадаРелігійна громада офіційно зареєстрована 24 грудня 1991 року. Повна назва — Релігійна організація «Свято-Різдво-Богородична релігійна громада Української православної церкви» селище Ратне Ратнівського району[14]. Парафія перебуває в юрисдикції Володимир-Волинської єпархії УПЦ (МП)[7]. Щороку 21 вересня, на свято Різдва Пресвятої Богородиці, громада відзначає престольне свято, яке супроводжується урочистими богослужіннями та хресним ходом[7]. У Державному архіві Волинської області зберігаються метричні книги церкви за 1912 та 1934—1938 роки, які охоплювали також села Видраниця, Конище та Лучичі[17]. Галерея
Див. такожПримітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
