Церква Різдва Богородиці (Яворів)

Церква Різдва Богородиці
Церква Різдва Богородиці в Яворові
49°56′23″ пн. ш. 23°23′9″ сх. д. / 49.93972° пн. ш. 23.38583° сх. д. / 49.93972; 23.38583
Тип споруди	церква і пам'ятка культури
Розташування	Україна, Яворів (Львівська область)
Початок будівництва	1670
Відбудовано	1939 (розширення)
Належність	УГКЦ
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Епонім	Різдво Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Богородиці (Яворів) (Україна)
Церква Різдва Богородиці у Вікісховищі

Це́рква Різдва́ Богоро́диці — пам'ятка української народної дерев'яної архітектури в місті Яворів (Львівська область).

Церква розташована в історичному Малому передмісті Яворова у північній частині міста. Пам'ятка вирізняється монументальністю, вишуканістю форм і пропорцій.

Конфесійна приналежність храму — община УГКЦ.

Перша історична згадка про місто Яворів датована 1376р., ймовірно, вже тоді у місті існувала церква. Проте історичні джерела занотовують лише будову яворівської церкви Різдва Пресвятої Богородиці у другій половині XVI ст., яка без сумніву була побудована уже тоді, коли її попередниці були знищені.Є згадки про будування церкви в 1568 р. на Великому Передмісті, а вже згодом у 1572 р. на Малому Передмісті. Та з певністю можна сказати, що церква була збудована у 1588 р., коли король СИгізмунд ІІІ надав дозвіл на будування української церкви в місті. ^[1].

У 1672 р. права храму були підтверджені Яном ІІІ Собєським, який надає попівство при церкві Різдва Пресвятої Богородиці Ігнатію Подлуському, забраючи парафію від дяка Стефана Загавича-Нетреби.

У 1823 р. церкву Різдва Пресвятої Блгородиці відвідав перемиський єпископ Іван Снігурський.

У 1939 році церкву розширено завдяки добудовоі до нави бокових рамен, внаслідок чого вона стала хрещатою (проект Євгена Нагірного).

По ІІ Світовій війні церква стояла зачиненою від 1960 до 1989 року, і використовувалася на склад під зерно. Вже 1989 року церкві повернуто її статус культової споруди.

Протягом 1828-1836 років парохом церкви Різдва Пресвятої Богородиці був отець Антін Петрасевич, а далі - Григорій Караскевич.

В 1851-1865 роках парохом був Айталь Фединкевич, який помер у 1903 р.

Впродовж 1876-1879 років - Антін Волос.

З 1908 року по 1918 рік священиком в церкві був Омелян Крайчик, що народився в селі Нагачеві. Відомо, що він брав активну участь у діяльності товариста "Просвіта", обирався до його керівних органів.

Отець Микола Кушпіт був парохом протягом 1926 - 1938 років, уродженець Жовківщини.

З 10 липня 1990 р. очолює парафію отець Степан Кобасяр.

Церква Різдва Богородиці є невеликою за розмірами (навіть після розширення в 1939 році її розміри склали 14,8 х 14,3 м). Храм орієнтований у напрямку північний схід — південний захід.

Будівля оточена по периметру широким піддашшям.

Поруч із церквою розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця з великою арочною галереєю на другому ярусі, що нагадує оборонні башти XVII—XVIII ст. Її розміри — 4,3 х 4,3 м.

У церкві зберігся чотириярусний різьблений іконостас 1671 року, щоправда, повністю перемальований.

• 
  Вхідна брама
• 
  Головний фасад
• 
  Загальний вид (ракурс)
• 
  Дерев'яна дзвіниця

• Про Церкву Різдва Богородиці в Яворові на der-cer.lviv.ua «ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ ЛЬВІВЩИНИ», електронний проект Віктора Громика^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія., Лв., 1998, 863 с.
• Івченко А. Вся Україна. Путівник., К., 2006, 656 с.
• Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. (Главный редактор: Н. Л. Жариков)., К.: «Будівельник», 1983—1986. том 3, стор 228 (рос.)