Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ділове)

1 = lat_sec 14.1 = lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_min = скасований = CoordScale = lon_min =
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква в селі Ділове
47°56′0″ пн. ш. 24°10′24.1″ сх. д. / 47.93333° пн. ш. 24.173361° сх. д. / 47.93333; 24.173361
Країна	Україна
Село	Ділове, Закарпатська область
Тип	церква
Тип будівлі	церква
Стиль	дерев'яна архітектура
Перша згадка	1750
Прибудови	Дзвіниця
Медіафайли у Вікісховищі

Це́рква Різдва́ Пресвято́ї Богоро́диці — дерев'яна церква, яка знаходиться у селі Ділове, Рахівського району, Закарпатської області. Розташована за кілька кілометрів від українсько-румунського кордону, вона є унікальною пам'яткою народного дерев'яного будівництва та справжнім національним культурним надбанням, пам'ятка архітектури національного значення (№ 203).

Це одна з небагатьох церков, що має збережений первинний інтер'єр. Основний об'єм — видовжена базиліка під двосхилим дахом з низькою баштою, вкритою шатром з маківкою. Повністю збережено ґанок з різьбленими стовпчиками і трикутним дашком, влаштованим на випущених брусах. Вище — великий трикутний фронтон. Своєрідними є голосниці башти у формі чотирьох аркових віконець з кожного боку. Дзвіниця церкви за своїми архітектурними і художніми якостями є одним із найдосконаліших витворів гуцульської народної архітектури^[1].

Перша згадка про храм Різдва Пресвятої Богородиці належить до 1750 року. Цю дату не спростовує і запис у єпископських документах 1801 року: «Требушани мають церкву дерев'яну, деякими роками давніше від ерара (ввід держави) создану содійствієм вірників». Побутує також версія про давніше походження церкви. Легенда розповідає, що дуже давно в урочищі Малий Подерей стояла каплиця. Під час бурі у каплицю влучила блискавка, і дзвін покотився вниз. Там, де він зупинився, збудували із смерекових брусів теперішню церкву. У радянську добу в 1949 році церкву було закрито і вона потроху занепадала, а в другій половині 1960-х років церкву підремонтували і відкрили в ній краєзнавчий музей. Упродовж наступних десятиріч церкву двічі перекривали драницею, вона то занепадала, то знову оновлювалася. У всякому разі, статус музею врятував церкву і вберіг від переробок. У 1995 році, напередодні Великодня, церкву повернули греко-католикам, тоді й відбулася перша служба та освячення храму, який пересвятили з Успенського на Різдва Богородиці^[1].

В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 193). В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 070038)^[2].

• «Дерев'яні храми України» [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.]

• Сирохман М. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. — К.: Грані-Т, — 2008. — 88с.