Церква Святого Архистратига Михаїла (Завалів)

Храм Святого Архистратига Михаїла
Назва на честь:	Архангел Михаїл
49°12′23″ пн. ш. 25°1′41″ сх. д. / 49.20639° пн. ш. 25.02806° сх. д. / 49.20639; 25.02806
Статус	діюча
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Завалів, Підгаєцький район, Тернопільська область
Конфесія	Українська православна церква Київського патріархату
Єпархія	Тернопільська єпархія
Будівництво	1893
Настоятель	протоієрей Михайло Демида
Церква Святого Архистратига Михаїла (Завалів) (Тернопільська область)
Церква Святого Архистратига Михаїла у Вікісховищі

Храм Святого Архистратига Михаїла — церква у селі Завалів Підгаєцького району Тернопільської області, діюча церква Підгаєцького благочиння Тернопільської єпархії Української православної церкви Київського патріархату.

Церкву названо на честь Архистратига Михаїла.

Спочатку церква у Завалові називалася імені св. Архистратига Михаїла, та коли цісар Йосиф ІІ у 1782 році закрив церкву св. Миколая і розв'язав монастир оо. Василіян на Кам'яній Горі, тоді частину церковного майна і чудотворний образ св. Миколая перенесено до Завалова, відтоді церква носила назву імені св. Архистратига Михаїла і св. Миколая.

У 1886 році у Завалові сталася велика пожежа. Згоріло майже все село, у тому числі й стара дерев'яна церква та дзвіниця. Але вже у 1893 році було збудовано нову, муровану церкву, а в 1893 - дзвіницю, теж муровану, велику, з банею. Будівничим церкви і дзвіниці був Хащевич із Монастириська.

Пізніше образ св. Миколая перенесли у церкву села Середнє, де тепер є церква св. Миколая (1995р.), а завалівський храм знову став імені св. Архистратига Михаїла.

1825 до 1848 - першим знаним парохом Завалова був о. Елифей Гарасевич.

Декілька років після його смерті в Завалові не було священника. Аж поки завалівський дідич д-р Климентій Рачинський, перебуваючи у Львові на Богослужінні в Преображенській церкві), почув спів і відправу молодого священника о. Дмитрія Гузара. Йому він і запропонував парафію в Завалові.

У 1875 р. - парохом був о. Гриба.

Біля 1878 року син о. Дмитра Гузара, о. Євген Гузар, теж парохував у Завалові, і створив хор.

На місце о. Д. Гузара прийшов о. Дионізій Коцюба, який у 1930-х роках змінив своє прізвище на Коцюбинський. Помер о. Коцюбинський у 1950 році, і протягом двох років у Завалові не було священника, приїздив парох з Носова, о. Максимюк.

У 1952 році прийшов о. Іван Метельський з Дубна. Йому збудували парафіяльний дім, адже попередній парафіяльний дім влада забрала під медпункт. Та у 1970 році, після смерті дружини, о. Метельський виїхав із Завалова.

Серед парохів також були: о. Я. Рокицький, о. Мирослав Муравський, о. Власав-Панашій ^[1].

17 листопада 2019 року архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор з архієрейським візитом відвідав Підгаєцьке благочиння ПЦУ, і на запрошення настоятеля храму св. архістратига Михаїла священника Володимира Капустяника Високопреосвященнійший владика звершив Божественну літургію, а також освятив новий престіл храму та антимінси для Підгаєцького благочиння ^[2].

• Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. - Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. - Друкарня "Київ", Торонто, Канада. - 744с.