Церква Святого Миколая (Надрічне)

**Церква Святого Миколая (Надрічне)**
Церква Святого Миколая (Надрічне)
	49°32′16″ пн. ш. 24°57′18″ сх. д. / 49.53791° пн. ш. 24.9549° сх. д.
Тип	церква
Країна	Україна
Розташування	Надрічне
Конфесія	УГКЦ
Будівництво	1771
	Церква Святого Миколая (Надрічне) (Україна)
	Церква Святого Миколая у Вікісховищі

Церква Святого Миколая в Надрічному — дерев'яний храм, пам'ятка архітектури в селі Надрічному Бережанської громади Тернопільського району Тернопільської области України.

Історія церкви

Дерев'яна церква побудована в 1771 році. У XVІІІ ст. до Надрічного було перевезено храм, який розташовувався на території василіянського монастиря з Рогатина. Протягом 1964—1989 років церква була примусово закрита радянською владою^[1]^[2]^[3].

Донині в святині зберігся чотириярусний іконостас, а також намісна ікона Преображення Господнього^[4]. У 2021—2023 роках проведено реставраційні роботи.

Парафія належала до Бережанського ([1832—1906]) та Поморянського ([1907—1944]) деканатів.

Кількість парафіян: 1832 — 503, 1844 — 481, 1854 — 431, 1864 — 487, 1874 — 496, 1884 — 519, 1894 — 530, 1904 — 712, 1914 — 804, 1924 — 806, 1936 — 783.

Парохи

о. Іван Шпитко ([1832]—1855)
о. Микола Стисловський (1856—1857, адміністратор, 1857—1875)
о. Омелян В'ядитин (1875—1877, адміністратор, 1877—1879+)
о. Іларій Шушковський (1879—1880, адміністратор)
о. Мартин Пакіж (1880—1883)
о. Роман Крижановський (1883—1884, адміністратор)
о. Омелян Петрович (1584—1886)
о. Леонтій Лужницький (1886—1901)
о. Павло Дудик (1901—1906)
о. Микола Миглодович (1906—1907, адміністратор)
о. Омелян Гавришо (1907—1932+)
о. Павло Швидкий (1932, сотрудник)
о. Стефан Городецький (1933—[1944])

Див. також

Церква святого Священномученика Йосафата (Надрічне)

Примітки

↑ Клименко О., Ковальчук М., Мельничук Б., Савчук В. Надрічне // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 410—411. — ISBN 978-966-457-228-3.
↑ Ірина Моргун (11 січня 2024). На Тернопільщині відновили давню дерев’яну церкву. Суспільне Тернопіль.
↑ Фаріон І. Наново перекрили церкву, в якій хрестили Роксолану // Високий замок. — 2021. — № 61 (9-15 верес.). — С. 5.
↑ Луговий Б. Історико-культурні об'єкти — потенціал розвитку релігійного туризму на прикладі Бережанської ОТГ // Сталий розвиток туризму на засадах партнерства: освіта, наука, практика: матеріали ІІІ Міжнародної науковопрактичної конференції (23-24 листопада 2023 р.) / За ред. М. Барна, Й. Раковська. Львів: ЛТЕУ, 2023. — С. 33.

Джерела

Drysciv, Berezany // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 1 : Адміністрація і парохії. — С. 219. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)