Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова)
	Успенська церква
	49°25′55″ пн. ш. 25°9′34″ сх. д. / 49.43194° пн. ш. 25.15944° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Тернопільська область, смт Козова
Художник	Теофіл Копистинський
Кінець будівництва	1885
Стиль	неокласицизм
Належність	УГКЦ
Адреса	47600 Тернопільська обл; смт. Козова; вул. Б. Хмельницького, 8.
Вебсайт	ugcc.kozova.net
	Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Козова) (Україна)
	Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — найстаріший донині збережений храм у містечку Козова, райцентрі Тернопільської області.

Церква належить парафії Успіння Пресвятої Богородиці Козівського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ.

До парафії належить близько 3000 вірних. Церква має відпуст на свято Петра і Павла.

Історія

Перша відома пряма згадка про храм Успіння Пресвятої Богородиці в Козові походить з 1680 року в першому реєстрі Катедратика владики Шумлянського, який зберігається у Національному музеї у Львові. Перша опосередкована згадка — 1609 рік. Також, про парафію згадує документ 1700 р. список храмів Галичини, які прийняли Унію за єпископа Йосифа Шумлянського.

Теперішній храм збудований у 1885 році. Посвячував митрополит Сильвестр (Сембратович) у 1894 році.

Перші розписи храму зробив відомий художник Теофіл Копистинський. 2015 року у вікнах храму встановили вітражі із зображеннями блаженного єпископа Никити Будки та слуги Божого ієрея Андрія Бандери^[1].

До 1990 року до парафії належали вірні навколишніх сіл Теофіпілка, Геленків та Вікторівка.

Парохи


№	Ім'я та прізвище священика, посада	Роки життя	Рік свячення	Прибув на парафію	Вибув з парафії
1	о. Яків Дидицький, протопресвітер Козівський	?–1757	1709	1709	1757
2	о. Стефан Дидицький, парох	1707–?	1750	1750	?
3	о. Василь Літинський, парох	1788–1878	1818	1839	1878
4	о. Петро Літинський, сотрудник	1852–1922	1876	1876	1877
5	о. Августин Дольницький, сотрудник	1822–1899	1848	1848	1851
6	о. Николай Семинович, сотрудник	1868–?	1869	?	?
7	о. Юстин Залуський, сотрудник	1844-1889	1869	1869	1870
8	о. Кирило Лукасевич, сотрудник	1845–1912	1869	1869	1871
9	о. Павло Свистун, декан, крилошанин, радник	1842–1919	1867	1878	1919
10	о. Николай Іванчук, сотрудник	1881–?	1905	1914	1920
11	о. Семен Іванчук, крилошанин, капелан в І світову	1887–1961	1912	1920	1936
12	о. Євген Мацелюх, адміністратор, вояк УГА	1893–1941	1920	1939	1941
13	о. Теофіл Бемко, адміністратор, магістр, активний підпільний священик	1902–1982	1941	1943	?
14	о. Іван Чарторийський, ісповідник віри, швагро о. Андрія Бандери	1875–1952	1903	1936	1952
15	о. Йосип Гроховський, УГКЦ, прийняв РПЦ	1904–1950-ті	1933	1946	1950-ті
16	о. Володимир Микорин, УГКЦ, прийняв РПЦ	1908–?	1970	1980	?
17	о. Іван Пилипишин, РПЦ, єпископ УАПЦ, митрополит Чернівецький Варлаам УПЦ КП, архімандрит Василій в УПЦ МП	нар. 1946	1973	1980	1986
18	о. Богдан Скасків, РПЦ, УАПЦ	нар. 1953	1984	1987	1990
19	о. Василь (Семенюк), нині митрополит Тернопільсько-Зборівський	нар. 1949	1974	1990	1990
20	о. Дмитро Долішняк, митрат, декан	1948–2004	1986	1990	2004
21	о. Євген Бойко, РПЦ, парох і декан УГКЦ	нар. 1964	1990	2004	2007
22	о. Михайло Забанджала, сотрудник, парох з 2007	нар. 1979	2003	2003	донині
23	о. Василь Баглей, сотрудник	нар. 1981	2007	2012	2022
24	о. Віталій Олійник, сотрудник	нар. 1990	2019	2022