Церква на честь митрополита Андрея і священномученика Климентія Шептицьких у с. Прилбичах
Церква на честь митрополита Андрея і священномученика Климентія Шептицьких — парафіяльна церква релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви в селі Прилбичі Яворівського району Львівської області. Історія парафії УГКЦПарафія Української Греко-Католицької Церкви в Прилбичах існує від давніх часів. Щодо побудови храму у Прилбичах, то у Шематизмах Перемишльської греко-католицької єпархії за різні роки є різні дані. У Шематизмі за 1928 вказується 1750 рік як будівництва прилбицького храму; у Шематизмі за 1932 р. - 1741 р., а в Шематизмі за 1934 р. - 1654 р. У Шематизмі Перемишльської греко-католицької єпархії за 1879 рік зокрема читаємо наступне:
У найдавніших згадках парафіяльним празником було свято Собор Пресвятої Богородиці (26 грудня). Крім цього, у Шематизмі за 1928 рік теж празником згадано день святих мучеників Бориса і Гліба. 8-10 березня 1946 року у Львові відбувся Львівський псевдособор. Греко-католицький священник с. Прилбич о. Володимир Микулович не пристав на заклик приєднатися до Російської православної церкви, і 04 квітня 1946 року його було арештовано Управлінням МДБ Львівської області за видуманими звинуваченням та засуджено вироком Обласного Суду у Львові від 10 березня 1947 р. до позбавлення волі "в далеких таборах Союзу на 10 р. з конфіскацією майна". Після подання касаційної скарги ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР від 11 квітня 1947 року вирок було скасовано, а справу було повернуто на дорозслідування. 15 серпня 1947 року справа по обвинуваченню о. Володимира Микуловича була остаточно закрита та священника було звільнено з-під варти. Душпастир повернувся до с. Прилбичів і продовжував своє служіння як греко-католицький священник у місцевому храмі, про що є відомості від місцевих жителів, фотографії та доповідні органів безпеки. Лише у 1951 році священник покидає своє душпастирське служіння у Прилбичах після трагічної смерті його дружини Ярослави та продовжує своє підпільне служіння у придбаному незадовго власному помешканні у Брюховичах. Учитель історії прилбичівської школи Дмитро Бубісь у своїй книзі "Прилбичі. Крізь призму віків" написав про подальше релігійне життя у Прилбичах наступне:
Після прийняття 24 серпня 1991 року Акту незалежності і створення самостійної Української держави 17 вересня 1991 року було зареєстровано статути двох релігійних громад: УГКЦ та УПЦ та прийнято рішення "передати в безоплатне почергове і рівне користування релігійним громадам культові будівлі та державне майно, що в них знаходиться, уклавши з кожною громадою конкретний договір". Дмитро Бубісь про цю міжконфесійну ситуацію у своїй книзі "Прилбичі. Крізь призму віків" написав наступне:
 Незважаючи на Розпорядження Представника Президента України у Львівській області від 28 березня 1994 року № 267 про те, що храм мав бути переданий в почергове користування обом релігійним громадам, релігійна громада УГКЦ так і не змогла фактично отримати можливість проводити свої богослужіння у храмі, тому було збудовано тимчасову споруду поруч з символічною могилою українським воякам. У повідомленні Яворівської районної державної адміністрації Львівської області від 07 березня 1997 року № 228 міститься наступна інформація про подальший перебіг справи:
 У неділю 14 грудня 1997 року відбулося освячення хреста та каменя на місці побудови майбутнього храму за участю Преосвященного Владики Юліяна Гбура, секретаря Синоду єпископів УГКЦ. Вже наступного року з березня розпочалося спорудження храму-музею за проектом львівського архітектора Олега Ярославовича Боднара. ОписЗ початком 1998 року було закладено фундаменти та вимуровано стіни. У наступні роки, щоправда, темпи будівництва сповільнились через складність проєкту та брак коштів для фінансування будівельно-монтажних робіт. Все ж у 2001 році богослуження уже відбувалися у приміщенні майбутнього музею, обладнаго під каплицю, а з 2006 року – у самому храмі. Впродовж років інтер’єр храму оздоблювався поетапно. Авторкою проєкту іконостасу та запрестольної ікони стала Мар'яна Леонідівна Фляк. Реалізація проєкту була здійснена нею ж спільно з батьком Леонідом Фляком. Настінний розпис у святилищі та апсиді храму належить митцям з Іконописної майстерні "Аліпій" Андрієві Комарницькому та Юрієві Вербовському. Священнослужителі УГКЦЗнані греко-католицькі священнослужителі, що душпастирювали на парафії с. Прилбичі:
Галерея
Джерела |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
