Церква святих апостолів Петра і Павла (Красноїлля)
Церква святих апостолів Петра і Павла (Красноїлля) — діюча гуцульська дерев'яна церква Верховинського деканату Коломийської єпархії Православної церкви України в с. Красноїлля Івано-Франківської області, Україна, пам'ятка архітектури національного значення. ІсторіяЦерква побудована в 1840 році[2], за іншими даними в 1843 році[3] та освячена в 1872 році, а в 1898 році її однією з найперших в навколишніх селах перекрили бляхою. Розташована в центрі села на північ від дороги. Храм в 1905 році розписав художник Йосиф Сороковський. До церковної парафії належали жителі сіл: Голови, Замагора, Перехресне, Чорна Річка та Вигода. Будівля церкви охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1148)[4]. Церкву електрифікували в 1990 році, та вона використовується прихожанами Православної церкви України. У 2012 році центральний купол та бокові маківки перекриті булатом[2][5][6]. Священники храмуо. Сильвестр Вітошинський – (1838 – 1840 рр.), о. Каратніцький, о. Завадський, о. Белінкевич, о. Ярослав Рошко, о. Володимир Вергун – (1923 – 1939 рр.), о. Крушельницький, о. Жигалович, о. Василь Якимишин – (1943 – 1976 рр.), о. Кудла – (1976 – 1977 рр.), о. Роман Миронів – (1977 – 1982 рр.), о. Дмитро Поторак – (1982 – 1983 рр.), о. Нестор Дзюбак – (1983 – 1985 рр.), о. Михайло Кіцелюк – (1985 – 1992 рр.), о. Дмитро Петльоха – (1992 – 1993 рр.), о. Микола Химин – (1993 – 1993 рр.), о. Михайло Гергелюк – (1993 – 1996 рр.), о. Антон Кузів – (1996 – 2002 рр.), о. Василь Данильчик – (з 2002 р.)[2]. АрхітектураЦерква хрестоподібна в плані з квадратним масивним зрубом нави, невеликими боковими раменам, подовженим прямокутним бабинцем, побудована в гуцульському стилі. Церква увінчана великим куполом, який розташований над навою на восьмигранній основі, над боковими зрубами на двоскатних дахах з 2012 року розташовані маківки. Опасання охоплює будівлю церкви лежить на кінцях зрубів. Церква має два ганки, один з яких прибудований до рамена та один до бабинця, ризницю, прибудовану до вівтаря. Опасання, та простір храму над опасанням перекриті бляхою-булатом[2][6]. В церкві збереглись ікони з попередньої сільської церкви Святого Великомученика Димитрія Солунського, яку розібрали і продали в село Черганівка, а також п’ятиярусний позолочений іконостас[2][6]. Див. також
ДжерелаПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia