Церква сорока мучеників Севастійських (Іваничі)
Церква Сорока мучеників Севастійських — чинна дерев'яна церква ПЦУ, пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 260-Вл)[2] в селищі Іваничі Володимирського району Волинської області. Розташована на парафіяльному цвинтарі в історичному районі «Загребля».[1][5] Побудована в ХІХ столітті, проте її вважають наступницею Благовіщенської церкви XVI століття, заснованої представниками шляхетського роду Іваницьких.[1] ІсторіяЦерква-попередницяВважається, що на місці сучасної споруди раніше стояла церква Благовіщення, заснована в XVI столітті місцевим шляхтичем Іларіоном Богушевичем Іваницьким.[1][7] Згідно з парафіяльним літописом 1896 року, Іларіон Іваницький був похований у цій церкві 30 квітня 1579 року під білою кам'яною плитою перед намісною іконою Спасителя.[3] Засновник подарував храму чимало цінних речей, зокрема рукописні мінеї (1547 та 1579 років), кипарисовий хрест, обкладений сріблом, та ікону Благовіщення (1576).[3][7] У церкві також зберігалася ікона св. Миколи 1765 року роботи іконописця Адама Стефана Собещанського.[8] Частина цих реліквій, зокрема хрест та рукописна Євангелія XVII століття, до 1914 року зберігалися у володимирському «древнєхраниліщі».[9] Перенесення та новітня історіяУ ХІХ столітті в Іваничах збудували нову муровану церкву Казанської Богоматері (згоріла в 1969 році), а стара дерев'яна церква стала замалою.[1][10] У 1876 році, з дозволу архієпископа Агафангела, стару Благовіщенську церкву перенесли на цвинтар і освятили на честь Сорок мучеників Севастійських.[3] Під церквою було збудовано цегляний склеп для поховань.[3] Богослужіння в цвинтарній церкві відбувалися в різні дні, але обов'язково на храмове свято (22 березня за новим стилем, раніше 29 серпня), а також на треті дні Пасхи та Різдва.[1] До 1993 року храм використовувала громада УПЦ (МП).[10] Після цього церква перейшла у користування громади УПЦ Київського Патріархату,[1][4] нині — ПЦУ. Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 3 квітня 1992 року № 76 церкву внесено до переліку пам'яток архітектури місцевого значення.[2] АрхітектураЦерква дерев'яна, тридільна, одноверха, розташована на північно-західній околиці селища в історичному районі «Загребля».[5] Вівтар орієнтований на південний схід. Бабинець дещо видовжений по осі церкви. До нави з північного боку прибудовано дерев'яну ризницю.[4] Наву вінчає восьмерик з наметовим верхом. Зовні церква виглядає як така, що давно не ремонтувалася.[4] Галерея
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
