Цех поетів

Цех поетів — назва декількох поетичних об'єднань, що функціонували на початку XX століття в Санкт-Петербурзі, Москві, Тбілісі, Баку, Берліні та Парижі.

Фактично, в Санкт-Петербурзі (Петрограді) існувало по черзі три об'єднання з такою назвою.

Перший «Цех поетів» був заснований Гумільовим і Городецьким в 1911 році і проіснував до 1914 року. Перше засідання об'єднання відбулося 20 жовтня 1911 року в квартирі Городецького. Були присутні тільки запрошені, що надавало об'єднанню ореол таємничості.

Крім засновників, в «Цеху» були Ахматова (секретарем), Мандельштам, Зенкевич, Нарбут, Кузьміна-Караваєва, Лозинський, Василь Гіппіус, Марія Моравська, Віра Гедройц, а також на перших порах Кузмін, Пяст, Олексій Толстой та інші.
Гумільов і Городецький вважали, що вірш створюється за певними законами, «технологіями». Цим прийомам можна навчитися.

В 1912 році оголосили себе акмеїстами.

Другий «Цех поетів» діяв в 1916 і 1917 роках під керівництвом Іванова і Адамовича і вже не був сконцентрований на акмеїзмі.

Третій «Цех поетів» почав діяти в 1920 році під керівництвом спочатку Гумільова, а потім Адамовича і проіснував два роки.

• Срібна доба російської поезії

• «Цех поетів» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 569.