Циклаурі Андрій Васильович
Андрій Васильович Циклаурі (1883, село Толлат-Сопелі, тепер Тіанетський муніципалітет, Грузія — 10 травня 1958, місто Тбілісі, тепер Грузія) — грузинський радянський діяч, машиніст-інструктор депо Тбілісі Закавказької залізниці, Герой Соціалістичної Праці (5.11.1943). Делегат VIII надзвичайного з'їзду Рад СРСР. Депутат Верховної ради СРСР 1-го скликання. ЖиттєписНародився в селянській родині в 1883 (за іншими даними в 1882) році. У дитинстві з батьками переїхав до міста Баку. З сімнадцятирічного віку працював учнем слюсаря паровозного депо Баку. Три з половиною роки навчався слюсарній справі, в 1904 році став помічником машиніста. Брав участь у революційному русі. У 1905 році, під час страйку бакинських робітників, пустив під укіс потяг з російськими солдатами і жандармами. Був заарештований, чотири місяці провів у в'язниці. Після звільнення довго був без роботи, потім знову працював помічником машиніста, а з 1914 року — машиністом у Баку. У 1918 році разом із родиною переїхав до Тифлісу, де працював машиністом Тифліського (Тбіліського) депо Закавказької залізниці. У 1933 році його паровоз Б-126 посів перше місце на конкурсі, а Андрій Циклаурі був визнаний найкращим машиністом Закавказзя. До 1934 паровоз Циклаурі мав пробіг 20 000 км без ремонту. Активно підтримав почин Петра Кривоноса, брав активну участь у зльотах «кривоносівців», про його досвід писали газети. З 1938 року — машиніст-інструктор депо Тбілісі Закавказької залізниці. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1943 року «за особливі заслуги у справі забезпечення перевезень для фронту і народного господарства та видатні досягнення у відновленні залізничного господарства у важких умовах воєнного часу» Циклаурі Андрію Васильовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням медалі «Серп та Молот». Після 1945 року ще деякий час продовжував працювати у Тбіліському депо. Потім вийшов на пенсію. Помер 10 травня 1958 року в Тбілісі. У травні 1969 року на вулиці Циклаурі у Тбілісі було встановлено меморіальну дошку. Нагороди
ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia