Цикл ухвалення рішень[1] — це послідовність кроків, що виконуються сутністю на повторюваній основі для ухвалення та впровадження рішень, а також для вивчення результатів. Фраза «цикл ухвалення рішень» використовується для широкої класифікації різних методів ухвалення рішень, починаючи з висхідного потоку до потреб, вниз до результатів і закінчуючи циклічним повторенням, щоб пов'язати результати з потребами.
Огляд
Необхідність в циклі ухвалення рішень виникає, коли чітко визначена модель ухвалення рішень[en], яка використовується щоб обрати рішення, а потім результати цього рішення оцінюються щодо очікувань від рішення.
Цей цикл включає визначення бажаних результатів (очікування від рішення), відстеження результатів і оцінку результатів щодо очікувань.
У сфері менеджментуГерберт А. Саймон запропонував цикл ухвалення рішень із трьох етапів (інформація–розробка–вибір).[7] Набагато пізніше інші вчені розширили його структуру до п'яти кроків (інформація–розробка–вибір–реалізація–навчання).[8]
У процесі медсестринства[en] використовується процес ADPIE (Оцінка–Діагностика–Планування–Впровадження–Оцінка).[11] Як альтернатива, модель ASPIRE (Оцінка–Систематична медсестринська діагностика–Планування–Впровадження–Повторна перевірка–оцінка) включає додатковий етап — Повторна перевірка між Впровадженням та Оцінкою.[12]
У психотерапіїтранстеоретична модель[en] передбачає п'ять стадій навмисної зміни (передспоглядання–споглядання–підготовка–дія–підтримання). Спочатку ці стадії були задумані як лінійні, але Джон К. Норкросс[en] дослідив, що для багатьох людей ці стадії більш доцільно розглядати як цикл (Психологічна підготовка — Намагання — Наполегливість — Рецидив).[13]
У USAID використання програмного циклу, «кодифікованого в Автоматизованій системі директив (ADS) 201, є операційною моделлю USAID для планування, реалізації, оцінки та адаптації програм розвитку в певному регіоні або країні для досягнення більш ефективних і стійких результатів з метою просування зовнішньої політики США»[14]. Відповідно, в агентстві існують ресурси щодо циклів адаптивного ухвалення управлінських рішень.[15]
↑ абDubberly, Hugh; Evenson, Shelley; Chung, Jack; Bahr, Robin; Pangaro, Paul (20 березня 2009). A model of the creative process. Процитовано 14 березня 2015.
↑Osinga, Frans P. B. (2007). Completing the loop. Science, strategy and war: the strategic theory of John Boyd. Strategy and history. Т. 18. London; New York: Routledge. с. 234. ISBN978-0415371032. OCLC67773991.
↑Mora, Manuel; Forgionne, Guisseppi; Cervantes, Francisco; Garrido, Leonardo; Gupta, Jatinder N. D.; Gelman, Ovsei (January 2005). Toward a comprehensive framework for the design and evaluation of intelligent decision-making support systems (i-DMSS). Journal of Decision Systems. 14 (3): 321—344. doi:10.3166/jds.14.321-344.
