Цимбалюк Григорій Миколайович

Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. (лютий 2022)

Цимбалюк Григорій Миколайович
Народився	23 листопада 1957(1957-11-23) (67 років)  Вірля, Баранівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	письменник
Alma mater	Житомирський державний університет імені Івана Франка і Інститут філології та журналістики ЖДУ імені Івана Франка
Членство	Національна спілка письменників України

Цимбалю́к Григо́рій Микола́йович (23 листопада 1957, с. Вірля) — український письменник, член Національної спілки письменників України (з 2005)^[1].

Цей розділ має вигляд переліку, який краще подати прозою. Ви можете допомогти викласти список прозою, де це доречно. Ознайомтеся з довідкою з редагування. (серпень 2022)

Народився 23 листопада 1957 року у селі Вірля Баранівського району Житомирської області в багатодітній сім'ї.

З 1965 року по 1973 рік навчався у Климентіївській восьмирічній школі.

У 1973—1975 рр. Здобував фах суднового електромонтажника в Миколаївському професійно-технічному училищі № 12.

1975—1976 рр. Працював судновим електриком у м. Миколаєві.

1976—1979 рр. Проходив службу на кораблях Військово-морського флоту; за плечима дві бойові служби в Середземному морі й Атлантичному океані.

1979—1983 рр. — матрос і стерновий на риболовецьких суднах Калінінградської бази тралового флоту.

У 1983—1984 рр. Перебував на Півночі, в Тюменській області, де працював і «бичував».

1984—1985 рр. — слюсар і кочегар на Житомирській кондитерській фабриці.

У 1985 році поступив до Житомирського державного педагогічного інституту ім. Івана Франка на стаціонарне навчання.

1989 року закінчив філологічний факультет інституту.

1989—1990 рр. Працював вихователе у школі-інтернаті № 3 м. Житомира.

У 1991—1992 рр. — кореспондент газети «Вільне слово», м. Житомир.

1992—1996 рр. Займався підприємницькою діяльністю, заснував кілька приватних структур.

З 1996 року — провідний інженер державного підприємства «Житомирський науково-виробничий центр сандартизації, метрології та сертифікації», територіального органу Держспоживстандарту України. Нині — начальник науково-методичного відділу цього підприємства.

Член Національної спілки письменників України.

Учасник Антитерористичної операції на Донбасі, добровольцем вирушив на східний фронт^[2]. Отримав відзнаки за участь в АТО у 2014-2015 роках^[1].

Почав писати у середині 90-х років. Публікував твори у різних антологіях, літературних журналах та газетах. Зокрема, його новели друкувалися у таких виданнях, як «Квіти в темній кімнаті», «Вечеря на дванадцять персон», а також на сторінках «Кур'єра Кривбасу». Є головним редактором журналу «Світло спілкування».

Лауреат:

• обласної літературної премії імені Василя Земляка (2012),
• літературної премії імені Василя Юхимовича (2014),
• Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2015),
• літературно-мистецької премії імені Лесі Українки Житомирського обласного відділення Українського фонду культури (2016),
• літературно-мистецької премії імені Юрка Гудзя (2019).^[1]

• 2003 — «Ціна печалі»
• 2007 — «Прелюдія фіналу» (щоденниковий роман)
• 2008 — «Канчук для баніта»
• 2010 — «Акорд»
• 2011 — «Іпостасі»
• 2014 — Лицар нескореного духу: спогади про Євгена Концевича / [редкол.: Яків Зайко та ін.; ред.-упоряд. Григорій Цимбалюк]. — Житомир: ФОП «Євенок О. О.», 2014. — 357 с.

• Національна Спілка Письменників України
• Цимбалюк Григорій Миколайович