Цисар Олександр Миколайович

Цисар Олександр Миколайович
Цисар Олександр Миколайович;
Капітан
Загальна інформація
Народження	12 вересня 1979; Городок
Смерть	12 червня 2015 (35 років); Опитне, Донецька область
Поховання	Хмельницький
Alma Mater	Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Псевдо	«Шип»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт;
Нагороди та відзнаки

Олекса́ндр Микола́йович Ци́сар (12 вересня 1979(19790912) — 12 червня 2015) — український військовослужбовець, капітан (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився в місті Городок, згодом родина переїхала до Сатанова. Закінчив Сатанівську ЗОШ та Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА) — здобув фах інженера-будівельника. Одружився, був приватним підприємцем, спочатку в Києві, з виготовлення меблів — конструював, розробляв макет. Згодом подружжя переїхало до Хмельницького, відкрили приватну фірму з виробництва меблів на замовлення. Вів здоровий спосіб життя, займався боксом.

1 серпня 2014 року прийшла повістка з військкомату, мобілізований. Через тиждень, коли чоловік уже був на військових зборах, дружина дізналася, що під її серцем зародилося нове життя.

Старший лейтенант, командир взводу 2-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Проходив підготовку в Академії Сухопутних військ. З грудня перебував у зоні бойових дій поблизу Донецького аеропорту. Легендарними стали його роботи при обороні ДАП, вважався одним з найкращих саперів сектору «Б», відбудовував укріпрайон «Мурашник». Наприкінці 2-ї декади червня-2015 мав їхати додому. Останній дзвінок Олександра додому був 11 червня.

Загинув 12 червня 2015 року в районі Донецького аеропорту під час виконання бойового завдання. Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні, машина згоріла. Тоді ж загинули молодший лейтенант Олег Угринович та солдат Степан Загребельний, ще 5 бійців потрапили до шпиталю.

15 червня 2015-го похований у Хмельницькому на Алеї Слави, кладовище Ракове.

Без Олександра лишилися дружина Тетяна, донька Настя, 4-місячний син.

Нагороди та вшанування пам'яті

22 вересня 2015 року, — за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)^[1].
нагороджений Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького (посмертно, рішення 5-ї сесії Хмельницької міської ради від 16.3.2016)
Почесний громадянин міста Хмельницького (посмертно)
на будівлі Сатанівської ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Олександру Цисарю.