Цифрова економіка України

Було запропоновано приєднати цю статтю або розділ до Цифрова економіка та Економіка України, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з листопада 2021.

Цифрова економіка — це система економічних та соціальних відносин, які формуються на навичках інформаційно-комп'ютерних технологій (ІКТ) для ефективного виробництва, продажу та постачання продуктів та здійснення ділових операцій на ринку.

Виділяють три основні компоненти концепції «Цифрової економіки»: e-business (електронний бізнес), e-business infrastructure (інфраструктура електронного бізнесу) та e-commerce (електронна комерція).^[7]

Розвиток цифрової економіки стає можливим завдяки державній політиці. На початку 2020 року одним із пріоритетних завдань Кабінету міністрів стає структурна трансформація української економіки, а саме її диджиталізація. Одним із ключових завдань Стратегії «Україна 2030Е — Україна з розвинутою цифровою економікою» є створення цифрової платформи як джерела формування цінностей в цифровій економіці.^[8] За допомогою цієї платформи можна буде об'єднувати користувачів та полегшувати обмін продуктами, сприяючи створенню цінностей для усіх учасників.  

Прикладом розвитку цифрової економіки України є онлайн-сервіс державних послуг «Дія». Наразі сервіс працює в тестовому режимі та не надає ніяких послуг, але перші кілька десятків послуг стануть доступними вже незабаром, як кажуть на сайті.^[9]

З огляду на аналіз економіки України в аспекті залучення інформаційно-телекомунікаційних технологій, визначено нерівномірність «інформатизації» залежно від галузей та секторів. Так, фінансова сфера найбільш розвинута в цьому напрямі, а, наприклад, державний сектор значно відстає у порівнянні з європейськими країнами. Попри середнє 39-е місце, Україна має непогані шанси на скорочення «електронних перешкод», якщо тільки держава почне будувати регуляторну політику відповідно до загальносвітових практик і не створюватиме штучних перешкод для розвитку бізнесу^[10]. Цифровізація прискорює економічні та соціальні процеси, роблячи їх більш ефективними та прозорими. Сьогодні ІТ-галузь України генерує близько 2–3 % ВВП. Одне з головних питань України сьогодні полягає у відсутності цифровізації, особливо в малих містах, де ця проблема також погіршується через відсутність навичок роботи з комп'ютером та доступності інформації для громадян. Відповідно до даних Міжнародного союзу електрозв'язку, 49 % осіб користуються Інтернетом, тоді як лише 56 % домогосподарств використовують комп'ютери (ITU-T, 2016). Саме зараз між містом існує розрив у широкосмуговому доступі на 30 % від села^[11].

Зважаючи на перераховані вище факти можна зробити висновок, що цифрова економіка продовжує розвиватися з великою швидкістю, керованою здатністю збирати, використовувати та аналізувати великі кількості інформації (цифрові дані) що, практично, все. Ці цифрові дані виникають із цифрових слідів особистої, соціальної та ділової діяльності, що відбувається на різних цифрових платформах, однією з яких є «Дія».