Црна

Црна
41°33′18″ пн. ш. 21°58′49″ сх. д. / 41.555° пн. ш. 21.980277777778° сх. д. / 41.555; 21.980277777778
Витік	Železnecd
• координати	41°24′21″ пн. ш. 21°07′05″ сх. д. / 41.4059° пн. ш. 21.1181° сх. д. / 41.4059; 21.1181
Гирло	Вардар
• координати	41°33′18″ пн. ш. 21°58′49″ сх. д. / 41.555° пн. ш. 21.9803° сх. д. / 41.555; 21.9803
Країни:	Північна Македонія
Довжина	207 км
Площа басейну:	4526 км²
Середньорічний стік	37 м³/с
Притоки:	Драгор (річка), Sakoulevasd, Gradeška Riverd, Жаба, Šemnicad, Dunje Riverd, Brezovska Rekad, Maloilinska Rekad, Babinska Rekad, Graeška Rekad, Cerska Riverd і Boishkad
Медіафайли у Вікісховищі

Црна (мак. Црна Река — «Чорна річка») — одна з найбільших річок Північної Македонії, права, друга найбільша притока Вардара. Довжина річки — 207 км, перепад висот від витоку до гирла — 631 м^[1]. Басейн Црни розміром 5093 км² охоплює переважно південно-західну частину Північної Македонії, а також невелику територію на півночі Греції. Црна утворює найдовший каньйон у Північній Македонії: Скочивирську ущелину. У нижній течії побудовано гідроелектростанцію Тіквеш, яка утворила водосховище.

Виток Црни розташований поблизу села Желєзнєц^[mk] общини Демир-Хисар в Пелагонійському регіоні на висоті близько 770 м над р. м. Гирло розташоване на висоті 130 м над р. м.

Течія річки розділяється на верхню гірську, середню рівнинну Пелагонійську та нижню долинну Тиквеську. Середня й нижня частини річки є забрудненими через діяльність людини. У басейні Црни розташовані 20 общин з 338 населеними пунктами, з яких 3 міста: Битола, Прилеп і Крушево.

Переважна частина басейну Црни розташована на території Північної Македонії, проте невелика частина займає територію Греції, де протікає права притока Црни - річка Сакулева чи Єлашка. На ній стоїть місто Флорина.

Найбільшими притоками Црни є Драгор, Шемніца й Сакулева.

Драгор — невелика річка довжиною близько 32 км. Протікає через місто Битола, впадає в річку Црна.^{[2] [3][4]}

Під час Першої світової війни поблизу середньої течії річки пролягала частина Македонського фронту. У жовтні-листопаді 1916 року на південному вигині Црни поблизу сіл Брод^[mk] і Скочевір відбулася битва на Црні, упродовж якої сербські та французькі війська за допомогою артилерії та піхотних частин прорвали фронт болгарських і німецьких військ. За наслідками цієї битви сили Антанти захопили Битолу.

Утім контрудари болгарських і німецьких сил не дозволили силам Антанти розвинути наступ. На зиму позиції залишалися незмінними, а в квітні-травні 1917 року французьке командування спробувало посунути німців і болгар від Црни шляхом наступу^[en], який, проте, виявився невдалим^[5].

У 1962 році в нижній течії Црни поблизу міста Кавадарці розпочалося спорудження загати та гідроелектростанції. У 1968 році були запущені перші турбини. Велике водосховище змінило течію річки та вплинуло на її біоту.

• Spirkovski, Z., Talevski, T., Ilik-Boeva, D., Kostoski, G. & Sandlund, O.T. 2007. Et sammendrag av kunnskapene om miljø og sosio-økonomiske forhold langs Crna Reka vassdraget, Makedonia. - NINA Report 293. 37 s + 12 annex.