Цюпа Оксана Ігорівна

Цюпа Оксана Ігорівна
Цюпа Оксана Ігорівна
Народження	13 липня 1967 (58 років) ; Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Жанр	текстильна лялька, нетрадиційний текстиль, авторські прикраси з бісером
Навчання	Київський національний університет технологій та дизайну
Діяльність	художниця

Окса́на І́горівна Цю́па (13 липня 1967(19670713), Київ) — українська художниця. Працює у техніці текстильна лялька^[1] з 1999 року^[2].

Біографія

Оксана Цюпа народилася 13 липня 1967 року у Києві^[2].

1992 року Оксана Цюпа закінчила Київський технологічний інститут легкої промисловості за спеціальністю «художнє моделювання одягу»^[2], швея-мотористка 4 розряду^[3]. Працювала на швейній фабриці на Подолі^[3], на кіностудії імені Олександра Довженка, була асистентом художника з костюмів у кінострічці «Кайдашева сім'я» (1993).

Оксана Цюпа також займалася декоративною керамікою, живописом на склі. Пробувала себе як художник із костюмів у театральних постановках — міжнародному проекті «Nascentes» та спектаклі «Одержима» театру-студії «Будьмо!» Пізніше розробила ескізи до постановки «Маленької п'єси про зраду» Олександра Ірванця для Харківського театру-студії «Арабески».

Оформила книги «Дід Піхто» і «П'ять п'єс» для видавництва «Смолоскип». Працювала у техніці печворку, брала участь у колективних виставках: 1997 року — «Клаптикова ковдра», 1998 року — «Тепла виставка», 1999 року — «Нетрадиційний текстиль».

2007 та 2008 року брала участь у фестивалі «Країна мрій»,2009 та 2010 у Львівському фестивалі «Ляльковий світ» у 2011 у Львівському фестивалі «Ляльковий світ» «ETHNO'лялька».

Лялькарка року 2012 за версією журналу «Кукольный мастер»^[4]. Фіналіст міжнародного конкурсу лялькарів «Пандора Платінум 2013». Членкиня ТСХР, входила до журі конкурсів^[4]. Також проводила майстер-класи із виготовлення ляльок-мотанок^[5].

На початок російського повномасштабного вторгнення в Україну була із сім'єю в Ірпені^[1], де вони пережили окупацію, у березні 2022 року евакуювалися через Романівський міст^[3].

Творчість

Виготовленням текстильних ляльок займається із 1999 року^[2]. Твори виставлялися на спільних та персональних виставках в Україні та закордоном. Ляльки авторства Оксани Цюпи є також у галереях за межами України — США, Канада, Німеччина та інші країни^[6].

Також займається виготовленням прикрас^[3].

Персональні виставки

авторських ляльок «Зимова казка» (галерея «Дім Миколи», Київ, грудень 2001 року);
ляльок і живопису на склі (Кловський ліцей, Київ, 2002);
авторських ляльок у рамках церемонії «Книжка року — 2003» (Київська філармонія, 2003);
авторських ляльок «Лялечки-гулялечки» (виставкова зала Фундації Фулбрайта, 2007);
авторських ляльок «З лісу, з неба і з води» (виставкова зала Фундації Фулбрайта, 2008);
авторських ляльок «Дзікія кветкі вясны» (Мінськ, 2009);
авторських ляльок «Кози» (Тернопіль, 2009);
авторських ляльок «Дикі квіти весни» (Івано-Франківськ, 2009);
авторських ляльок «Сонце повертається. Стара нова зимова казка» (Донецький обласний художній музей, 2011);
авторських ляльок «Вертеп» (Музей Гетьманства, Київ, 2011)^[6];
авторських ляльок «Ті, що відають дива» (Чернівецький обласний художній музей, 2011);
авторських ляльок «Звізда ясна стала» (Тедділенд, Київ, 2012);
авторських ляльок «Звезда Рождества» («Искусство Куклы», Москва, 2013)^[7]
мультипроєкт «Квіткові феї» (за участі письменників: Олександр Ірванець, Лариса Денисенко, Міла Іванцова, Галина Вдовиченко, Роман Романюк; Музей історії Києва, 2014)^[8];
виставка-проєкт «Моє єврейське щастя» за твором Шолом-Алейхема «Тев’є-молочник» (Київ, 2015);
виставка-проєкт «Moje zydowskie szczescie» в рамках фестивалю «Українська весна» (Познань, 2016);
виставка «Середмістя-передмістя» (спільно з Оленою Придуваловою; галерея «Білий світ», Київ, 2019)^[9];
виставка «Від Романа до Йордана» (театрі імені Василька, Одеса, 2020)^[3];
авторські ляльки «Поворот на Ірпінь» (галерея «Білий світ», Київ, 2023)^[1].