Чангабанг
Чангабанг (англ. Changabang, «Сяюча гора», 6864 м н.p.м.) — струнка скеляста вершина у Гімалаях Гарвалу, відома своїми надзвичайно складними маршрутами сходжень, розташована на південний схід від домінуючої над нею вершини Каланка (6931 м) у північному охопленні т.зв. Санктуарію Нанда Деві.[1] Першу невдалу спробу сходження було здійснено ще у 1936 році.[2] Своїм виглядом вершина приваблювала альпіністів, але через політичні причини доступ до гори став можливим лише у 1974 році. Основні маршрути сходженняЗі значними труднощами першопроходження здійснила англо-індійська експедиція, шляхом який як на сьогодні вважається найпростішим. 4 червня 1974 року на вершину піднялися Кріс Бонінгтон, Мартін Бойзен, Л. Андресен, Дуг Скотт, Бальвант Сінгх Санду і Чеванг Таші. Їх маршрут пролягав через плече Каланки по південно-східній стіні, потім східним гребенем на вершину. Південно-західним гребенем підкорила вершину 6-особова японська експедиція, керована двійкою Yukio Asano i Teruyoshi Karino (13 червня 1976 р. на вершині). Застосовували важку техніку, т.зв. «стиль облоги і буріння». Західну стіну в рекордному і довготривалому сходженні поконала 2-особова команда британських альпіністів у 1976 році Пітер Бордман i Джо Таскер (вершини досягли 15 жовтня). Монолітний, майже чисто скельний південний стовп подолала легка польсько-британська експедиція в стилі, наближеному до т.зв. альпійського. 27 вересня 1978 р. по 8 днях акції нон-стоп на вершині стояли: Wojciech Kurtyka, Alex MacIntyre, John Porter i Krzysztof Żurek.[3] До 1998 р. було запропоновано ще 3 важких скельних маршрути сходження на цю вершину. Література
Ресурси Інтернету
Виноски |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
