Чаруків

село Чаруків
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Луцький
Тер. громада	Городищенська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA07080050190054548
Основні дані
Засноване	1444
Населення	1163
Площа	0,341 км²
Густота населення	3410,56 осіб/км²
Поштовий індекс	45653
Телефонний код	+380 332
Географічні дані
Географічні координати	50°36′22″ пн. ш. 25°7′9″ сх. д. / 50.60611° пн. ш. 25.11917° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	224 м
Водойми	Полонка (річка)
Місцева влада
Адреса ради	45653, Волинська обл., Луцький р-н, с. Чаруків, вул. Першотравнева, 31
Карта
	Чаруків
	Чаруків
Мапа
	Чаруків у Вікісховищі

Чару́ків — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Городищенської сільської громади. Населення становить 1163 осіб.

Історія

Перша згадка про село Чаруків датується 1494 роком.

За часів Російської імперії та Української держави село було адміністративним центром Чаруківської волості Луцького повіту Волинської губернії, у міжвоєнний період — адміністративним центром ґміни Чарукув Луцького повіту Волинського воєводства Польської республіки. Після радянської анексії західноукраїнських земель село було адміністративним центром Чаруківського (Сенкевичівського) району.

19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Луцького району(1940—2020) село увійшло до складу новоутвореного Луцького району^[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1299 осіб, з яких 602 чоловіки та 697 жінок.^[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1161 особа.^[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

Мова	Відсоток
українська	99,31 %
російська	0,60 %
білоруська	0,09 %

Економіка

Планується будівництво заводу з переробки та замороження ягід, фруктів та овочів.^[5]

Релігія

Церква Святої Параскеви П'ятниці, настоятель протоієрей Ігор Скиба

Пам'ятки археології

На території села відомі наступні пам'ятки археології:

За селом, серед заболоченої заплави р. Полонки на останці її правого берега — залишки давньоруського городища. Поруч з ним знаходилось два кургани, в одному з яких виявлене залізне вістря стріли.
За 0,5 км на північний захід від села, на захід від лінії електропередач та за 150 м на північ від шосейної дороги Луцьк–Львів — селище давньоруського періоду ХІІ–XIV ст. площею до 2 га. Воно розміщене на видовженому мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Полонки висотою 5–6 м над рівнем заплави.
На північно-західній околиці села, на схилі правого берега р. Полонки висотою 10–12 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 2 га.
На північній околиці села, за 0,3 км на південний схід від греблі ставу, на північ від лінії електропередач, на схилі правого берега р. Полонки висотою до 10 м над рівнем заплави — поселення XIV—XV ст. площею до 1 га.
На північно-східній околиці села, на схилі правого берега р. Полонки висотою 4–6 м над рівнем заплави — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і давньоруського періоду XII—XIII ст. площею до 1,5 га.
За 0,4 км на північний схід від села, на північ від греблі через заплаву річки, на схилі правого берега Полонки висотою 5–6 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 2 га.
За 1,5 км на північний схід від села, в урочищі Верховина, на напівовальному в плані мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Полонки висотою 10–12 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1,5 га. Його сліди зафіксовані за 0,2 км на південь від шосейної дороги, яка сполучає с. Несвіч з автотрасою Луцьк–Львів.
За 2 км на північний схід від села, на схилі мису першої надзаплавної тераси правого берега р. Полонки висотою 5–6 м над рівнем заплави — багатошарове поселення тшинецько-комарівської культури, лежницької групи ранньо-залізного часу і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га.
За 0,3 км на схід від села, в урочищі Луг, за 0,4 км на північ від шосейної дороги сполученням Луцьк–Львів, на схилі правого берега безіменного струмка (правобічний доплив р. Полонки) висотою до 10 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 2 га

Див. також

Чаруків (заказник)

Примітки

↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Поблизу Луцька побудують новий завод. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 31 липня 2019.

Література

Гайдай І.С. Чару́ків // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.440-450
Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С.263-264.