Часничниця

Часничниця
Часничниця сирійська
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Mesobatrachia
Родина: Часничницеві (Pelobatidae)
Рід: Часничниця (Pelobates)
Wagler, 1830
Поширення роду Pelobates (чорним).
Поширення роду Pelobates (чорним).
Синоніми
Cultripes
Didocus
Pseudopelobates
Посилання
Вікісховище: Pelobates
Віківиди: Pelobates
EOL: 42677
ITIS: 206998
NCBI: 61615
Fossilworks: 37453

Часничниця[1], землянка[2] (Pelobates) — рід земноводних родини часничницевих. Єдиний представник монотипової родини Pelobatidae. Описано 6 видів, з них 2 раритетні.[3] Поширені в Європі і Західній Азії. Мешканці різноманітних біотопів із пухкими, переважно піщаними, ґрунтами. Отруйні амфібії.

Опис

Загальна довжина представників цього роду досягає 9 см. Морда спереду округла. Очі великі з вертикальними («котячими») зіницями. Внутрішній п'ятковий горб великий, з гострим краєм. Шлюбні мозолі на пальцях у самців не виражені, але на плечах у них є велика овальна залоза. Резонаторів немає.

Пуголовки досягають дуже великих розмірів — до 22 мм. Зябровий отвір (спіракулюм) лежить на лівій стороні тіла і спрямований назад і вгору. Анальний отвір знаходиться на середній лінії тулуба. Ротовий диск овальної форми, майже цілком оточений сосочками (крім виїмки зверху). Роговий дзьоб (щелепи) великий, чорний. Зубчики розташовані зовні хаотично, у 4—9 рядків вище і нижче дзьоба, у вигляді низки коротких, переривчастих, а також довгих безперервних рядків. Верхній плавник хвоста високий, кінець хвоста загострений.

Забарвлення переважно буре, сіре або коричневе з темними плямами або цятками.

Поширення

Поширені в Європі, зокрема в Україні, у країнах Західної Азії до західних районів Казахстану, а також у Північно-Західній Африці.

Спосіб життя

Воліють пересуватися суходолом. Полюбляють лісисті та степові місцини. Харчуються безхребетними, зокрема комахами.

Самець під час парування обхоплює самку за тулуб попереду стегон (інгвінальний амплексус). Кладка представлена у вигляді довгого товстого шнура з безладно розташованими у декілька рядків ікринками.

Охорона

Стан більшості природних популяцій більшості видів часничниць в межах їх ареалів залишається більш-менш стабільним. Саме тому вони, згідно з Червоним списком МСОП, отримали охоронний статус «відносно благополучні види». Два представники роду є раритетними, зокрема Pelobates cultripes (охоронна категорія: вразливий вид) і Pelobates varaldii (охоронна категорія: вид перебуває в небезпечному стані).[3]

Систематика

Рід Pelobates — єдиний представник монотипової родини часничницевих (Pelobatidae).[4][5]

Станом на 2025 рік описано 6 видів:[3][6]

Примітки

  1. Наукові назви земноводних та плазунів України
  2. Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — К. : Вид-во Раєвського, 2007. — 192 с. (с. 100—105)
  3. а б в AmphibiaWeb: Pelobates
  4. Amphibian Species of the World: Pelobatidae
  5. AmphibiaWeb: Pelobatidae
  6. Amphibian Species of the World: Pelobates

Література

  • Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 50—53)
  • Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 84—90). — ISBN 5-87484-066-4
  • Кузьмин С. Л. Земноводные бывшего СССР. — М. : Т-во науч. изданий КМК, 2012. — 370 с. (с. 117—126). — ISBN 978-5-87317-1
  • Куриленко В. Е., Вервес Ю. Г. Земноводные и пресмыкающиеся фауны Украины. Справочник-определитель. — К. : Генеза, 1998. — 208 с. (с. 75—78). — ISBN 966-504-231-9
  • Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 39—42)
  • Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. — К. : Рад. школа, 1955. — 148 с. (с. 46—49)
  • Пикулик М. М. Земноводные Белоруссии. — Минск : Наука и техника, 1985. — 192 с. (с. 27—31)
  • Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — К. : Вид-во Раєвського, 2007. — 192 с. (с. 100—105). — ISBN 966-7016-41-2
  • Рыбы, земноводные, пресмыкающиеся. Животный мир Молдавии / Под ред. И. М. Гани. — Кишинев : Штиица, 1981. — 224 с. (с. 156—157)
  • Фауна України. Т. 7. Земноводні та плазуни / Таращук В. І. — К. : Наук. думка, 1959. — 246 с. (с. 72—75)
  • Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 139—144). ISBN 978-1-4081-5459-5

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya