Чебанов Валентин Анатолійович
Чеба́нов Валенти́н Анато́лійович (нар. 29 листопада 1974) — академік НАН України[1], доктор хімічних наук, професор, український вчений в галузі органічної хімії, хімії гетероциклічних сполук та використання некласичних методів активації у хімії.[2] Перший заступник генерального директора з наукової роботи НТК «Інституту монокристалів» НАН України,[3] де є також директором Інституту хімії функціональних матеріалів[4] та завідувачем відділу органічної та біоорганічної хімії[3]; завідувач кафедри прикладної хімії Харківського університету ім. В. Н. Каразіна.[5] Життєпис та наукова кар'єраНародився 29 листопада 1974 року у Харкові в сім‘ї військового. 1991 року закінчив Кілп'яврську середню школу (с. Кілп'явр, Мурманська обл., РСФСР)[2] 1991—1996 роки — навчався на хімічному факультеті Харківського університету. 1996—1999 роки — навчався в аспірантурі того ж університету. 2000 року захистив кандидатську, 2010 року — докторську дисертацію. 2012 року отримав звання професора з органічної хімії. 2018 року став членом-кореспондентом НАН України зі спеціальності «Мікрохвильовий органічний синтез».[1] У 2025 році обраний дійсним членом (академіком) відділення Матеріалознавства НАН України за спеціальністю «Матеріалознавство». З грудня 1999 року працює на різних посадах в НТК «Інститут монокристалів» НАН України (м. Харків):
З 2012 року — завідувач кафедри прикладної хімії Харківського національного університету ім. Каразіна. Громадянська позиція2018 року Чебанова було внесено до санкційного списку РФ.[6] Наукові стажування, стипендії та гранти[2]З жовтня 2000 року по липень 2001 року — постдок в Університеті Карла-Франца м. Грац, Австрія (Prof. Gerth Kollenz, стипендія Австрійського фонду академічного обміну OeAD). У 2005 та 2006 роках — наукові дослідження у лабораторії мікрохвильової хімії (Prof. C. Oliver Kappe) в Університеті Карла-Франца Грац, Австрія (грант INTAS).
Ментор з використання мікрохвильових методів синтезу
Тричі (2012, 2016, 2018 роках) одержував грант Президента України для докторів наук. Двічі (2018, 2023—2024 роках) одержував гранти Erasmus+[2] Інші
Наукові публікації[7]Співавтор наукових праць, серед яких монографії та глави у колективних монографіях, наукові огляди, оригінальні статті у провідних наукових журналах, серед яких Journal of Organic Chemistry, Organic Letters, European Journal of Organic Chemistry, Beilstein Journal of Organic Chemistry, Ultrasonics Sonochemistry, Journal of Combinatorial Chemistry, CrystEngComm, Tetrahedron, Synthesis, Supramolecular Chemistry, Organic Process Research and Development та інші.[7][8] Має патенти України. Неодноразово брав участь у міжнародних конференціях з пленарними, запрошеними та усними доповідями[2]. Участь у наукових товариствах, редакційних колегіях, радах[1]Член редколегії журналів:
3 2018 року голова міжнародного програмного та організаційного комітетів міжнародної конференції «Chemistry of Nitrogen Containing Heterocycles», яка проходить кожні 3 роки починаючи з 1997 року (засновник конференції — проф. Валерій Орлов), а також є одним із засновників та головою програмного комітету щорічної Всеукраїнської конференції молодих вчених з актуальних питань хімії, входить до оргкомітету конференції «Хімічні Каразінські читання». Організатор Харківського хімічного семінару, де виступають провідні науковці в галузі хімії та суміжних наук з університетів та наукових центрів світу, включаючи Нобелівських лауреатів[9]. Член спеціалізованої вченої ради Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Д64.051.14. Експерт бельгійського наукового фонду Fonds Wetenschappelijk Onderzoek. Член експертної ради щодо присудження стипендій Харківської обласної державної адміністрації з хімії ім. Бекетова. Очолює секцію «Хімія і хімічна технологія» Північно-східного наукового центру НАН та МОН України і є заступником голови центру. З 2021 року член науково-координаційної ради Секції хімічних і біологічних наук НАН України. З 2020 року член Виконавчої ради Української науково-дослідницької асоціації і член науково-координаційної ради при Харківський обласній державній адміністрації − голова секції «Розвиток фармацевтичної і суміжних галузей». Консультант Ради молодих вчених при МОН України. Науково-педагогічна діяльністьЗ 2012 року є завідувачем кафедри прикладної хімії Харківського університету ім. Каразіна, викладає курс «Сучасні методи синтезу та аналізу»,[5]проводить практичні заняття зі студентами на базі НТК «Інститут монокристалів» НАН України[3]. Читав курс лекцій «Теоретичні основи органічної хімії». За його ініціативою було суттєво змінено лекційні курси кафедри прикладної хімії та запроваджено нові навчальні дисципліни, зокрема «Хемоінформатика для пошуку нових лікарських засобів», «Фундаментальні основи функціональних матеріалів», «Прогнозування поведінки екосистем та кінетика процесів у розчинах» та інші. Науковий консультант докторської дисертації (В. Пальчиков, 2019 р.) та 9 кандидатських дисертацій (О. Збруєв, 2008; Я. Сахно, 2009; В. Сараєв, 2010; О. Муравйова, 2010; В. Ткаченко, 2016; М. Мурликіна, 2017; А. Булгакова, 2017; Є. Звягін, 2019; А. Морозова, 2019).[2] Нагороди та премії
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
