Чемберджі Микола Карпович

Чемберджі Микола Карпович
Основна інформація
Дата народження	24 серпня 1903(1903-08-24)[1]
Місце народження	Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Дата смерті	22 квітня 1948(1948-04-22)[2] (44 роки)
Місце смерті	Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР
Професії	композитор
Освіта	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Членство	Спілка композиторів СРСР
Партія	КПРС
Нагороди	заслужений діяч мистецтв Башкирської АРСРd (1944)
У шлюбі з	Левіна Зара Олександрівна
Діти	Валентина Миколаївна Чемберджіd

Микола Карпович Чемберджі (вірм. Նիկողայոս Կարպիսի Չեմբերջյան; 11 (24) серпня 1903, Царське село — 22 квітня 1948, Москва) — радянський композитор. Заслужений діяч мистецтв Башкірської АРСР (1944). Лавреат Сталінської премії другого ступеня (1946).

Народився 11 (24) 8 1903 в Царському Селі (нині місто Пушкін), в сім'ї вірменського походження^[3]. Його батько — Карл Володимирович Чемберджі (лейб-медик Його Імператорської Величності) був одружений з рідною сестрою композитора Олександра Спендіарова — Валентиною Опанасівною Спендіарян. Чемберджі — прізвище з кримських вірмен роду Чемберджян.

Мати, Валентина, померла коли хлопчикові було два роки. Після чого батько відправив сина в Крим, де той виховувався в родині свого дядька-композитора. У 1917 році Микола Чемберджі поїхав в Москву, де спочатку був тапером, а потім вступив до Московської консерваторії, яку закінчив по класу композиції у А. М. Александрова. Був диригентом Центрального театру робітничої молоді — «ТРАМ»)^[4].

Чемберджі був членом Виробничого колективу студентів Московської консерваторії і вважався «попутником» в Російській асоціації пролетарських музикантів. Писав масові пісні, марші^[5]. Під час Другої світової війни створив у Уфі першу башкірську оперу «Карлугас» («Ластівка»). Член Комуністичної партії з 1942 року.

Микола Чемберджі — автор численних творів для великого симфонічного оркестру, серед яких, зокрема, «Таджицька сюїта», «Молдавська сюїта», симфонія «Вірменія», балет «Сон Дрьомович»^[6]. Популярністю користувалася пісня Чемберджі «Усмішка» у виконанні А. В. Нежданової.

Чемберджі багато часу приділяв громадській діяльності, активно брав участь у перших кроках по створенню Музичного фонду СРСР, займав відповідальні посади в Спілці композиторів СРСР.

Помер 22 квітня 1948 року. Похований в Москві на Новодівичому цвинтарі (ділянка № 3).

• Дружина — піаністка і композитор Зара Олександрівна Левіна.
  • Донька — філолог Валентина Чемберджі.
    • Онук — піаніст Олександр Маркович Мельников.
• Тітка (сестра матері) — Тетяна Олександрівна Спендіарова (1901—1990), поетеса, перекладач з вірменської, єврейської та інших мов.

• Сталінська премія другого ступеня (1946) — за 3-й струнний квартет
• Заслужений діяч мистецтв Башкірської АРСР (1944)

• Г. Поляновський Н. К. Чемберджі. М.-Л., 1947 — 48 с.;
• Г. Поляновський Третій струнний квартет Н. К. Чемберджі;
• Г. Поляновський Жива спадщина композитора. — МЗ, 1963, № 17;
• Чемберджі В. Н. В будинку музика жила. — М.: Аграф, 2002.