Чемпіонат Англії з футболу 2009—2010: Прем'єр-ліга

Англійська прем'єр-ліга 2009—2010 (англ. Barclays Premier League) — 18-ий сезон англійської Прем'єр-ліги, заснованої 1992 року. Участь у змаганні взяли 20 команд, переможцем сезону став лондонський «Челсі», який перервав трирічну чемпіонську серію «Манчестер Юнайтед» та встановив новий рекорд результативності у Прем'єр-лізі, забивши по ходу сезону 103 голи.^[7][8] Сезон розпочався 15 серпня 2009 року та завершився 9 травня 2010.^[9] Перед початком матчу-відкриття кожного туру змагання вболівальники хвилинними аплодисментами вшановували пам'ять легендарного англійського гравця і тренера Боббі Робсона, який помер на 77-му році життя за два тижні до початку сезону Прем'єр-ліги.

Боротьба за чемпіонський титул тривала до останнього туру, перед початком якого лондонський «Челсі» випереджав на одне очко «Манчестер Юнайтед». Цей відрив зберігся й на фініші сезону, оскільки обидва лідери чемпіонату в останньому турі здобули впевнені перемоги відповідно над «Віган Атлетік» (8:0) та «Сток Сіті» (4:0).^[10] Цей чемпіонський титул, здобутий вперше з 2006 року, став для «аристократів» четвертим в історії та третім під егідою Прем'єр-ліги. Головний тренер команди Карло Анчелотті зміг здобути перемогу у чемпіонаті в першому ж сезоні роботи з командою. За тиждень після завершення сезону очолюваний італійським спеціалістом «Челсі» зробив «дубль», додавши до своїх трофеїв ще й черговий Кубок Англії. Найкращим бомбардиром сезону став лідер атак команди-чемпіона івуарієць Дідьє Дрогба, який забив 29 голів^[11] Загалом «Челсі» продемонстрував ефективний атакувальний футбол, досягнувши середньої результативності 2,71 гола за гру та встановивши новий рекорд результативності Прем'єр-ліги на рівні 103 гола за сезон.^[12]

У лютому 2010 року «Портсмут» став першим діючим клубом Прем'єр-ліги, що став на межі банкрутства і в якому з метою фінансового оздоровлення було введено тимчасову адміністрацію.^[13] Через фінансові негаразди команду клубу було оштрафовано на дев'ять залікових очок і вже за два місяці «Портсмут» втратив математичні шанси піднятися вище 18-го місця у турнірній таблиці та зберегти таким чином за собою місце у Прем'єр-лізі. Згодом визначилися й ще дві команди, що за результатами сезону залишили найвищий дивізіон англійського футболу, ними стали «Халл Сіті» та дебютант Прем'єр-ліги «Бернлі».

У змаганнях Прем'єр-ліги сезону 2009—2010 взяли участь 20 команд, включаючи 17 команд-учасниць попереднього сезону та три команди, що підвищилися у класі з Чемпіонату Футбольної ліги.

«Ньюкасл Юнайтед», «Мідлсбро» та «Вест-Бромвіч Альбіон», що зайняли останні три місця у розіграші Прем'єр-ліги попереднього сезону вибули до Чемпіонату Футбольної ліги. При цьому «Ньюкасл» втратив місце у найвищому дивізіоні вперше з 1993 року, в якому команда пробилася до еліти англійського футболу. «Мідлсбро» понизився у класі після 11-річного перебування у Прем'єр-лізі, а «Вест-Бромвіч» не зміг закріпитися у лізі, пробившись до неї лише роком раніше.

Переможці сезону у другому за силою англійському дивізіоні «Вулвергемптон Вондерерз» та їх найближчий переслідувач «Бірмінгем Сіті» напряму отримали право виступів у Прем'єр-лізі цього сезону. Третьою командою, що пробилася до Прем'єр-ліги 2009—2010, став «Бернлі», який здобув це право перемогою у матчі плей-оф і для якого ця участь у змаганнях найвищого за рівнем дивізіону Англії стала першою за 33 роки.

«Манчестер Юнайтед» розпочинав сезон як чинний чемпіон Англії і ставив на меті здобути четверту поспіль перемогу у Прем'єр-лізі, яка б стала для «червоних дияволів» 19-м титулом національних чемпіонів та дозволила перевищити показник у 18 чемпіонських титулів, який крім «Манчестера» мав «Ліверпуль».

За географічною ознакою найбільше представництво у Прем'єр-лізі сезону 2009—2010 серед дев'яти регіонів Англії мав регіон Північно-Західна Англія з його вісьмома клубами («Блекберн Роверз», «Болтон Вондерерз», «Бернлі», «Евертон», «Ліверпуль», «Манчестер Сіті», «Манчестер Юнайтед», та «Віган Атлетік»); далі йшли Великий Лондон, представлений п'ятьма лондонськими клубами («Арсенал», «Челсі», «Фулхем», «Тоттенгем Готспур» та «Вест Гем Юнайтед»), та Західний Мідленд з чотирма клубами («Астон Вілла», «Бірмінгем Сіті», «Сток Сіті» та «Вулвергемптон Вондерерз»). По одній команді-представнику мали Північно-Східна Англія («Сандерленд»), Йоркшир і Гамбер («Халл Сіті») та Південно-Східна Англія («Портсмут»).

Астон Вілла

Бірмінгем Сіті

Блекберн

Болтон

Бернлі

Віган

Вулвергемптон

Евертон

Арсенал
Вест Хем
Тоттенхем Хотспур
Фулхем
Челсі

Халл Сіті

Ліверпуль

Манчестер Сіті

Манчестер Юнайтед

Портсмут

Сандерленд

Сток Сіті

class=notpageimage|

Розташування клубів Англійської прем'єр-ліги 2009—2010

Команда	Старий тренер	Причина уходу	Дата уходу	Турнірна позиція	Новий тренер	Дата призначення	Турнірна позиція
«Портсмут»	Пол Гарт	Звільнений	24 листопада 2009[15]	20-е	Аврам Грант	26 листопада 2009[16]	20-е
«Манчестер Сіті»	Марк Гьюз	Звільнений	19 грудня 2009[17]	6-е	Роберто Манчіні	19 грудня 2009[17]	6-е
«Болтон Вондерерз»	Гарі Мегсон	Звільнений	30 грудня 2009[18]	18-е	Овен Койл	8 січня 2010[19]	18-е
«Бернлі»	Овен Койл	Очолив «Болтон Вондерерз»	8 січня 2010[19]	14-е	Браян Лоуз	13 січня 2010[20]	14-е
«Халл Сіті»	Філ Браун	Знятий з посади	15 березня 2010[21]	19-е	Аєйн Доуї	17 березня 2010[22]	19-е

Джерела: Barclays Premier League
Правила класифікації: 1) очок; 2) різниця м'ячів; 3) кіл-ть забитих м'ячів.
¹ «Портсмут» було оштрафовано на дев'ять очок за проблеми з виконанням фінансових зобов'язань.^[23]
(Ч) = Чемпіон; (Пн)/(В) = Понижено в класі/Вибув; (Пв) = Підвищення в класі; (ПП) = Переможець плей-оф; (Н) = Перехід до наступного раунду.
Застосовується тільки коли сезон ще не закінчений:
(К) = Кваліфікований до раунду турніру; (КН) = Кваліфікований до турніру, але не до конкретного раунду; (Д) = Дискваліфікований з турніру.

Джерело: Barclays Premier League
¹Команда-господар записана у лівому стовпчику.
Кольори: Голубий = господар переміг; Жовтий = нічия; Червоний = гості перемогли.
Для майбутніх матчів, позначених «п», існує стаття.

Бомбардири Місце Scorer Клуб Голи[24] 1 Дідьє Дрогба «Челсі» 29 2 Вейн Руні «Манчестер Юнайтед» 26 3 Даррен Бент «Сандерленд» 24 4 Карлос Тевес «Манчестер Сіті» 23 5 Френк Лемпард «Челсі» 22 6 Фернандо Торрес «Ліверпуль» 18 Джермейн Дефо «Тоттенгем Готспур» 18 8 Сеск Фабрегас «Арсенал» 15 9 Еммануель Адебайор «Манчестер Сіті» 14 10 Габрієль Агбонлахор «Астон Вілла» 13 Луї Саа «Евертон» 13

Асистенти Місце Гравець Клуб Передачі[24] 1 Френк Лемпард «Челсі» 17 2 Сеск Фабрегас «Арсенал» 15 3 Дідьє Дрогба «Челсі» 13 4 Джеймс Мілнер «Астон Вілла» 12 5 Раян Гіггз «Манчестер Юнайтед» 11 6 Ніколя Анелька «Челсі» 10 Крейг Белламі «Манчестер Сіті» 10 Аарон Леннон «Тоттенгем Готспур» 10 Нані «Манчестер Юнайтед» 10 Ешлі Янг «Астон Вілла» 10

• Найбільше перемог – «Челсі» та «Манчестер Юнайтед» (27)
• Найменше перемог – «Халл Сіті» (6)
• Найбільше поразок – «Бернлі» та «Портсмут» (24)
• Найменше поразок – «Челсі» (6)
• Найбільше забито – «Челсі» (103)
• Найменше забито – «Вулвергемптон Вондерерз» (32)
• Найбільше пропущено – «Бернлі» (82)
• Найменше пропущено – «Манчестер Юнайтед» (28)
• Найкраща різниця голів - «Челсі» (+71)
• Найгірша різниця голів - «Віган Атлетік» (−42)

• Найбільше перемог – «Челсі» (17)
• Найменше перемог – «Портсмут» та «Вулвергемптон Вондерерз» (5)
• Найбільше поразок – «Портсмут» (11)
• Найменше поразок – «Челсі» (1)
• Найбільше забито – «Челсі» (68)
• Найменше забито – «Вулвергемптон Вондерерз» (13)
• Найбільше пропущено – «Портсмут» (32)
• Найменше пропущено – «Манчестер Юнайтед» and «Тоттенгем Готспур» (12)

• Найбільше перемог – «Манчестер Юнайтед» (11)
• Найменше перемог – «Халл Сіті» (0)
• Найбільше поразок – «Бернлі» (17)
• Найменше поразок – «Манчестер Сіті» (4)
• Найбільше забито – «Арсенал» та «Челсі» (35)
• Найменше забито – «Портсмут» та «Сток Сіті» (10)
• Найбільше пропущено – «Віган Атлетік» (55)
• Найменше пропущено – «Манчестер Юнайтед» (16)

Місяць	Тренер місяця		Гравець місяця
	Тренер	Клуб	Гравець	Клуб
серпень[25]	Гаррі Реднап	«Тоттенгем Готспур»	Джермейн Дефо	«Тоттенгем Готспур»
вересень[26]	Алекс Фергюсон	«Манчестер Юнайтед»	Фернандо Торрес	«Ліверпуль»
жовтень[27][28]	Рой Годжсон	«Фулхем»	Робін ван Персі	«Арсенал»
листопад[29][30]	Карло Анчелотті	«Челсі»	Джиммі Буллард	«Халл Сіті»
грудень[31][32]	Алекс Макліш	«Бірмінгем Сіті»	Карлос Тевес	«Манчестер Сіті»
січень[33][34]	Девід Моєс	«Евертон»	Вейн Руні	«Манчестер Юнайтед»
лютий[35]	Рой Годжсон	«Фулхем»	Марк Шварцер	«Фулхем»
березень[36][37]	Девід Моєс	«Евертон»	Флоран Малуда	«Челсі»
квітень[38][39]	Мартін О'Ніл	«Астон Вілла»	Гарет Бейл	«Тоттенгем Готспур»

Лауреатом нагороди «Гравець року за версією ПФА» став Вейн Руні.

Лауреатом нагороди «Молодий гравець року за версією ПФА» був визнаний Джеймс Мілнер.

«Гравцем року англійської Прем'єр-ліги» було визнано Вейна Руні з «Манчестер Юнайтед».

63-річний наставник «Тоттенгем Готспур» Гаррі Реднап став «Тренером року англійської Прем'єр-ліги».^[40][41]

Нападник «Челсі» Дідьє Дрогба здобув «Золотий бутс англійської Прем'єр-ліги», забивши 29 голів у 32 матчах команди. Для івуарійця цей титул найкращого бомбардира Прем'єр-ліги став другим у кар'єрі.

Лауреатом нагороди «За заслуги» Англійської Прем'єр-ліги став клуб «Челсі», якому вдалося уперше в історії змагання перетнути рубіж у 100 забитих голів протягом сезону.