Череватенко Віктор Якович

Віктор Якович Череватенко
Виктор Яковлевич Череватенко
Народився	31 липня 1955(1955-07-31)  Прилуцький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Помер	19 червня 2020(2020-06-19) (64 роки)  Бєлгород, Росія
Громадянство	СРСР →  Росія
Діяльність	медицина
Мова творів	російська, українська
Роки активності	1992 — 2020
Жанр	лірика
Премії	Міжнародна літературна премія «Слобожанщина»

Віктор Якович Череватенко (рос. Виктор Яковлевич Череватенко, 31 липня 1955, с. Лісові Сорочинці — 19 червня 2020, Бєлгород) — російський і український письменник, член Спілки письменників Росії, лауреат міжнародної літературної премії «Слобожанщина».

^[1] Виховувався у родині без батька. Мати — Череватенко Віра Василівна.

Закінчив Харківський медичний інститут, проходив строкову службу у лавах Радянської Армії працював на Харківському турбінному заводі. Після закінчення медінституту проходив інтернатуру в Лисичанську.

Працював дільничним лікарем 4-ї дитячої поліклініки м. Бєлгород, потім виїзним педіатром станції швидкої допомоги.

Проживає у м. Бєлгород в Росії. Помер 19 червня 2020 року.

Ще навчаючись у Харківському медінституті відвідував літературну студію.

У Бєлгороді він є учасником літературних студій «Современник» та «Слово».

Віктор Череватенко один з російських письменників, який пише українською і російською мовою. Він є ліричним поетом, для якого важливі в першу чергу почуття його героя, людини небайдужої, тонкого цінителя людських відносин, уважного до станів природи рідного краю. Для поета не чужа і соціальна тематика, що має пряме відношення до сучасних проблем людського буття.

Першу збірник віршів українською мовою «Як цвіт черемхи» видав у харківському видавництві «Видавець». У 2000 році вийшла друга книга — «Любі мої, хороші» … "

У своєму виступі на зустрічі письменників України, Росії та Білорусі у Ялті (Крим, 31 травня 2000 р.) Голова Російської письменницької делегації В. Н. Ганічев сказав про Віктора Череватенка:

«…стало новым явлением, когда в Союз писателей России принимают писателей, пишущих на украинском языке. Так был принят в Белгороде в Союз прекрасный поэт Виктор Череватенко за его творчество, представленное на украинском языке”[2]

• Череватенко В. Як цвіт черемхи. Поезія. — Х: МП «Видавець». 1992. — 62 с.
• Череватенко В. Записки детского врача. — Белгород: Крестьянское дело. 2001. — 64 с., ил.
• Череватенко В. Любі мої, хороші. Стихи. — Белгород: Крестьянское дело. 2000. — 108 с., ил.
• Череватенко В. «Сретенье», Бєлгород
• Череватенко В. «Вознесіння», Бєлгород
• Череватенко В. «Самые веселые», Бєлгород, вірші для дітей.

• Череватенко В. Разве ж я дождей не люблю?: Рассказ // Наш современник. — 2004. — № 1. — С. 91—92.

• Міжнародна літературна премія «Слобожанщина».

• В. В. Оліфіренко, С. М. Оліфіренко. Слобожанська хвиля: Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури Північної Слобожанщини.– Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — 280 с.
• Черкесов В. Как цвет черемухи // Белгор. правда. — 2000. — 21 окт.

• Поэт и врач Виктор Череватенко встретился с читателями^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• ВИКТОР ЧЕРЕВАТЕНКО [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Без любви хорошие стихи не получатся. Новости и обзоры событий культурного Белгорода [Архівовано 18 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
• Оліфіренко В. В., Оліфіренко С. М. Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури Північної Слобожанщини. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. –С. 255—265.
• Ігор Роздобудько. Українці та хохли Східної Слобожанщини. // Східна Слобожанщина. Українці навколо України. [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]