1814—1816 (за іншими даними — 1814—1817[7] років або 1813—1817[1]) — київський цивільний губернатор.
Від 1816 року знаходився під слідством за зловживання на посаді київського губернатора. Оскільки він не погодився з рішенням I-го департаменту Київського головного суду, його справа в жовтні 1816 року була передана Правлячому Сенату (вищому органу суду й нагляду).[8]
За іншими даними, під слідством знаходився 1817—1820 років.[9]
Цікаві факти
Його садиба у Києві розташовувалась в місцевості, яку від 1815 року називають Черепановою горою. На цій горі знаходиться легендарний стадіон — НСК «Олімпійський».
Коли у червні 1815 року вітер зруйнував маківки двох бань Андріївської церкви, за зверненням київського митрополита як губернатор розпорядився, щоб міський архітектор Андрій Меленський склав проект ремонту церкви й кошторис, що й було зроблено 1816 року.[10]
1815 року ним був підписаний план розвитку Черкас під назвою «Геометрический специальный план Киевской губернии города Черкасс к назначению по предписанию его Превосходительства господина действительного статского советника Киевского гражданского губернатора и кавалера Павла Сидоровича Черепанова двухвёрстного для винного откупа дистанциею 1815 года июня месяца».[11]
Родина
Дружина за першим шлюбом — Дніпрова Марія Семенівна (7.5.1782 — 10.2.1814), похована в Санкт-Петербурзі.[12]
Друга дружина — Черепанова (Дуніна) Євдокія (Явдоха)[13] Іванівна (1785 — ?), пережила свого чоловіка,[14] дочка генерала-аншефа Івана Петровича Дуніна-Барковського від його шлюбу з Марією Дмитрівною Норовою.
Дочка Марія Павлівна Черепанова (1817 — 29.04.1849). Онуки Звегінцови: Іван Олександрович (1840—1913) — таємний радник, російський державний діяч; Володимир Олександрович (1838—1926) — підполковник, жив у Франції; Микола Олександрович (1848—1920) — таємний радник, російський державний діяч.[15]
Примітки
↑ абвгРоссійскій архив, Том 7. — Студия Тритэ, 1996. — С. 65
Русский биографический словарь в 25-ти т. — Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцева. — Санкт-Петербург: Тип. И. Н. Скороходова, 1896—1918.
