Черкас Борис Володимирович
Борис Володимирович Черкас (нар. 9 березня 1976, Київ) — український історик, доктор історичних наук, військовий, офіцер Збройних сил України, учасник російсько-української війни. БіографіяНародився 1976 року у Києві. У 1993—1998 роках навчався на історичному факультеті Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. У 1998—2001 роках був аспірантом, у 2001—2003 роках — молодшим науковим співробітником, а з 2003 року — науковий співробітник відділу історії України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН України. Кандидатська дисертація «Україна в політичних відносинах Великого князівства Литовського з Кримським ханством (1502—1540 роки)» (2003). У березні 2004 року закінчив Міжнародну школу гуманітарних наук Східної і Центральної Європи при Варшавському університеті. Відзначений стипендією Президента України (2004—2006)[1]. Військова діяльністьПід час повномасштабного вторгнення Росії в Україну вступив до лав територіальної оборони Києва. В 2022—2025 роках брав участь у боях на Київському, Харківському, Луганському Бахмутському, Куп'янському, Краматорському напрямках[2][3][4]. Наукова діяльністьПрацюючи в Інституті історії України НАН України, досліджував середньовічну історію, зокрема Великого князівства Литовського та Золотої Орди. Автор численних праць з історії міжнародних відносин країн Центрально-Східної Європи та геополітичного становища України у XIV—XVII століттях[1]. З 2014 по 2021 рік прочитав не менше ніж 200 публічних лекцій з історії в межах просвітницького проєкту «Лікбез. Історичний фронт»[5]. ПозиціяВважає, що будь-які домовленості з Росією є тимчасовими, оскільки Кремль не визнає українську незалежність. Оцінює поточний конфлікт як продовження великої війни, що триває, і закликає до консолідації держави та військової спроможності[6][7]. Вважає, що війну, яку веде Україна проти російської агресії, слід офіційно називати Війною за Незалежність, адже саме це відповідає її суті, оскільки йде боротьба не лише за території, а за саме існування українського народу, культури та державності[5]. Нагороди
Біблігорафія
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia