Назву пов'язують з існуванням в сусідньому лісі православного монастиря-скіта. Під час набігів гайдамаків поселенці скіта покинули його і ховалися в слободі, що отримала назву Чернече.[2]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947[3]. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 213 жителів села[4].
Станом на 1967 рік с. Карпівка та с. Чернече були об'єднані в одне село Чернече.[5][6]
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1216 осіб, з яких 491 чоловік та 725 жінок.[7]
Церква святого Михаїла, храм засновано у 1780 році, триверха на кам'яному фундаменті, дзвіниця була окремо від церкви. Розібрана через ветхість, в 1877 року збудована нова церква святого Михаїла — цегляна одноверха з залізним дахом, дзвіниця разом з церквою. Церква не збереглася.
↑ВРУ. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
↑Сецинский Е. И. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии" ("Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 7 тт. (1895—1911).
↑Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 87. ISBN 978-966-2720-05-1
.png){kind=small}
