У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чернишов.
Чернишо́в Олександр Олексійович [9 (21).8.1882, с. Ловинь (нині Ріпкинського району Чернігівської області), — 18.4.1940, Москва], радянський вчений в області електротехніки, академік АН СРСР (1932, член-кореспондент 1929). Закінчив Петербурзький політехнічний інститут (1907), там же отримав звання професора (1919) і працював до переїзду в Москву (1936), з 1918 — у Фізико-технічному інституті в Петрограді, а пізніше в ряді інших установ АН СРСР (Енергетичному інституті, Комісії з автоматики і телемеханіки та ін.) Основні праці з питань техніки високих напруг і радіотехніці. Ч. займався також проблемами електричних вимірів, телебачення, дальності радіотелефонного зв'язку, електрифікації залізниць, плануванням і організацією наукових робіт, історією електротехніки та ін Брав участь у розробці плану ГОЕЛРО. Премія ім. В. І. Леніна (1930).
Твори
Абсолютні вимірювання в високовольтних колах, СПБ, 1913; (рос.)
Фотоелементи, «Вісник рентгенології і радіології. Відділ фізико-технічний», 1919 р., т.1, в.1 (рос.);
Струми високої постійної напруги. Отримання струмів високої постійної напруги значної потужності, там же; (рос.)
Пристрій для захисту від перенапруг, М, 1929 (разом з В Н Глазановим.).
(рос.)
Література
Шателен М. А., Олександр Олексійович Чернишов. (Некролог), «Вісник АН СРСР», 1940, № 7;
Пам'яті академіка А. А. Чернишова, «Електрика», 1940, [№] 6, А. А. Чернишов, М., 1968 (АН СРСР. Матеріали до біобібліографії учених СРСР. Серія технічних наук. Електротехніка, в. 4).
Джерела
Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия 1969—1978
.svg){kind=small}
