Чернишов Феодосій Миколайович

Чернишов Феодосій Миколайович
рос. Феодосий Николаевич Чернышёв
Народився	12 (24) вересня 1856[1]  Київ, Російська імперія[2]
Помер	2 (15) січня 1914[3] (57 років)  Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Смоленське православне кладовище
Країна	Російська імперія
Діяльність	геолог, палеонтолог, мандрівник-дослідник
Alma mater	Санкт-Петербурзький гірничий інститут[d] (1880)
Галузь	геологія, палеонтологія і географія
Заклад	Геологічний комітет
Відомі учні	Степанов Павло Іванович[4]
Членство	Петербурзька академія наук Геттінгенська академія наук Російська академія наук
Нагороди	Костянтинівська медаль

Систематик живої природи

Феодосій Миколайович Чернишов, рос. дореф. Ѳеодосій Николаевичъ Чернышевъ; нар. 12 (24) вересня 1856(18560924), Київ — пом. 2 (15) січня 1914) — російський геолог і палеонтолог, дійсний член Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук, директор Геологічного комітету, голова відділення фізичної географії Російського географічного товариства^[5].

Феодосій Миколайович народився 1856 року в Києві, навчався в київській гімназії, потім у Морському училищі та Петербурзькому гірничому інституті, закінчивши який у 1880 році, почав проводити геологічні дослідження на Середньому Уралі. У 1882 році він обраний до складу Геологічного комітету, а в 1903 році призначений його директором. У 1897 році став ад'юнктом Петербурзької академії наук, у 1899 році — екстраординарним, а в 1909 році — ординарним академіком. У 80-х роках XIX століття щорічно працював на Південному Уралі. В результаті проведених польових досліджень він розробив стратиграфію палеозойських відкладень Уралу, підтверджену рядом палеонтологічних монографій (1884—1893). Стратиграфічна схема Чернишова використовувалася і для подальших робіт не тільки на Уралі, але і на Алтаї, в Арктиці і Середній Азії. Наприкінці 1880-х років він керував науковою експедицією, направленою на вивчення Тиманського краю, з 1892 року кілька років очолював роботи по геологічній зйомці Донбасу, в 1895 році проводив дослідження на Новій Землі, в 1899—1902 роках — на Шпіцбергені, де він був начальником експедиції з організації градусних вимірювань.

У 1903 році Чернишов займався вивченням Андижанського землетрусу в Ферганській області. Очолював відділення фізичної географії Імператорського російського географічного товариства.

Він активно брав участь у роботах сесій Міжнародного геологічного конгресу. Був почесним членом багатьох російських та іноземних наукових установ і товариств. Його ім'ям названо кряж на Північному Уралі, хребет в Амурській області та ряд інших географічних об'єктів.

Феодосій Чернишов удостоєний багатьох премій і медалей від мінералогічного товариства та академії наук, а також вищої Костянтинівської медалі Імператорського російського географічного товариства.

Похований на Смоленському православному кладовищі в Санкт-Петербурзі^[6].

• Академік Феодосій Чернишов в листі від 22 лютого 1905 року виразно охарактеризував важке становище науки і вищої школи в Російській імперії:

«У країні, де устрій наукових інститутів залежить ще недавно цілком від розсуду міністра фінансів, наука була терпима для декоруму, але не як той стимул, без якого немислимий розумовий прогрес народу. Хто не знає, що в Росії нерідко викидалися значні суми на непотрібні, але окозамтльні затії, в той час як наші вищі школи і наукові інститути не можуть здійснити найнеобхідніші витрати... У наших університетах із введенням статуту 1884 року благодушествують часто-густо бездарні і відсталі від науки професори і в той же час звільняються найталановитіші люди, примушені потім або остаточно кинути професорську діяльність, або читати лекції на чужині»^[7].

— Ф. М. Чернишов

Найбільш значні публікації Ф. Чернишова:

• Матеріали з вивчення девонських відкладень Росії (1884)
• Фауна нижнього девону західного схилу Уралу (1885)
• Фауна сусіднього і верхнього девону західного схилу Уралу (1887)
• Опис центральної частини Південного Уралу (1889)
• Aperçu sur les depôts posttertiaires au Nord et à l'est de la Russie d'europe (1891)
• Фауна нижнього девону східного схилу Уралу (1893)
• Орографічний нарис 139 листа геологічної карти Росії (спільно з А. Карпінським, 1897)
• Верхньокам'яновугільні брахіоподи Уралу і Тімана (1902)

• Орден Святого Станіслава 2 ступеня (1886)
• Орден Святої Анни 2 ступеня (1890)
• Орден Святого Володимира 4 ступеня (1894)
• Орден Святого Володимира 3 ступеня (1896)
• Орден Святого Станіслава 1 ступеня (1903)
• Орден Святої Анни 1 ступеня (1906)
• Премія імені Л. А. Спендіарова (1906 на 10-му Міжнародному геологічному конгресі у Мехіко) — за роботу «Верхньокам'яновугільні брахіоподи Уралу і Тіману»^[8]

Іменем Феодосія Чернишова названі:

• Центральний науково-дослідний геологорозвідувальний музей імені академіка Ф. М. Чернишова
• Гряда Чернишова — Полярний урал.

• Карпинский А. П. Феодосий Николаевич Чернышев // Известия Академии наук. — 1914. — № 2 (31 травня).
• Памяти Феодосия Николаевича Чернышева // Известия геологического комитета. — 1914. — Т. 33, № 1 (31 травня).
• Наливкин Д. В. Феодосий Николаевич Чернышев // Люди русской науки. — М.—Л., 1948. — Т. 1.
• Анисимов Ю. О. Академик Феодосий Николаевич Чернышев (к 100-летию со дня рождения) // Нариси з історії техніки. — Киев : Изд-во АН УРСР, 1956. — Вип. 3 (31 травня).
• Шаталов Н. Н. Видатний геолог-наймач і стратиграф Донбасу Феодосій Миколайович Чернишов (До 160-річчя з дня народження) // Геол. журн. — 2016. — № 3. — С. 120—123.