Че́ський техні́чний університе́т (чеськ.České vysoké učení technické; ČVUT, ЧВТУ, ЧТУ) — технічний університет у столиці Чехії місті Празі, що має славні історичні традиції й шерег відомих випускників; один із найбільших вишів у країні.
Заснований у 1707 році університет є, таким чином, найстарішим технічним університетом Центральної Європи і найстарішим цивільним технічним вишом Європи в цілому.
ЧТУ — один із найбільших університетів країни. Станом на 2008 рік тут навчалося 23 363 студентів.
Перша і остання сторінки рескрипту про створення технічної вищої школи в ПразіПрофесорський склад ЧТУ в 1872 році
Прага традиційно була осередком інженерної справи, технічна освіта має тривалу традицію в Богемії. Історія технічного університету в Празі сягає 1707 року, коли він був заснований австрійським імператором Йосипом I, ставши, відтак, першим за часом створення технічним вищим навчальним закладом Центральної Європи.
За ініціативою професора Франтішека Герстнера у 1806 році навчальний заклад був реформований за взірцем Політехнічної школи в Парижі в Празьку політехнічну школу.
Чеський технічний університет завжди був одним з головних осередків як фундаментальної, так і прикладної технічної освіти й науки в Європі. У стінах вищого навчального заладу працювало чимало відомих людей. Так Крістіан Допплер, який працював в університеті професором математики і практичної геометрії (геодезії) у 1837—47 роках, опублікував у Празі в той час (25 травня1842 року) свою знамениту статтю «Про кольорове світло подвійних зірок і деяких інших зірок на небі», що описувала залежність частоти коливань, що сприймаються під час спостереження, від швидкості і напрямку джерела хвиль та спостерігача відносно один одного (це явище згодом було названо іменем ученого, що його відкрив — ефект Допплера).
За правління австро-угорського імператора Франца Йосифа I23 листопада1863 року в Празькій технічній школі було здійснено реформу — навчальному закладу надали організаційний статут (чеськ.Organický statut Polytechnického ústavu), що означав фактично запровадження університетського самоуправління, адже тепер його представником ставав виборний ректор.
8 квітня1869 року відбулась знаменна подія — Празька технічна школа розділилась на чеську й німецьку складові частини, що фактично означало визнання за чеською мовою права бути мовою освіти й науки.
На початку ХХ століття Празька технічна школа активно розвивалась і розширювалась, і станом на 1909 рік у ній навчалось уже 3 000 студентів.
Зі створенням незалежної Чехословаччини (1918) Празька технічна школа пережила чергову реформу, і від 1 вересня1920 року має сучасну назву — Чеський технічний університет.
По ІІ Світовій війні і в наш час заклад продовжував і продовжує розвиватися. 1960 року до складу Чеського технічного університету входили 4 факультети: будівельний (з відділеннями архітектури та будівельної інженерії), машинобудівний, електротехнічний та ядерної фізики.
1995 року в Дечині утворені філії центральних факультів транспорту і ядерної фізики;
2005 року відкрився факультет біомедицинської інженерії в Кладно;
у 2009 році створено факультет інформаційних технологій.
Чеський технічний університет знаний як новатор і впроваджувач нових технологій — так 13 лютого1992 року са́ме мережу ЧТУ вперше в Чехії було під'єднано до Інтернету.
ЧТУ надає розміщення для понад 8 000 студентів у декількох гуртожитках, більшість з яких розташовані у районі Страхов, Прага 6 (понад 5 500 місць). Нові студенти за бажання можуть розміститися у безпосередній близькості до навчальних корпусів у головному кампусі Дейвицька: гуртожитках Масарик, Синкуле і Дейвицька.
Для послуг студентів якісна матеріально-технічна база, умови для розвитку, як за предметом навчання, так і саморозвитку (фізичного, духовного тощо). У кампусах працюють їдальні, транспортних проблем немає завдяки злагодженій роботі міського громадського траснпорту: метро, автобус, трамвай, крім того біля головного кампусу зупиняється чимало міжміських автобусів.
Франтішек Йозеф Ґерстнер (František Josef Gerstner) — інженер, автор проєкту залізниці від Чеське Будейовіце до Лінца;
Домінік Зброжек — геодезист і астроном, перший завідувач кафедри геодезії і сферичної астрономії Львівської політехніки;
Іван Гавел — кібернетик та когнітивіст, директор Центру теоретичних досліджень Карлова університету;
Окакар Гусак, випускник ЧТУ, хімік, генерал, чехословацький легіонер в Росії та Франції, Винищувач з зборов і Террон, голова військового департаменту президента Масарика, міністр оборони, перший директор заводу Експлосія Семтін, полонений концтаборів Дахау і Бухенвальд, директор Синтезу Семтін (1945-1948), політичний в'язень (Панкрац, Миров 1950-1996) [8]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
