Чечулін Дмитро Миколайович
Дмитро Миколайович Чечулін (рос. Дмитрий Николаевич Чечулин; 9 (22) серпня 1901, Шостка — 29 жовтня 1981, Москва) — радянський архітектор, головний архітектор Москви (1945—1949), дійсний член Академії мистецтв СРСР (з грудня 1979), автор близько 40 книг, брошур, монографій і статей з питань архітектури, містобудування та проєктної справи. Герой Соціалістичної Праці (23.08.1976). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. ЖиттєписНародився в родині Миколи Олександровича та Ганни Іванівни Чечуліних. Батько був майстром-слюсарем Шосткинського порохового заводу та мав звання почесного громадянина. Мати працювала кравчинею та заробляла приватними замовленнями. Початкову освіту Дмитро Чечулін здобув у церковнопарафіяльній школі, продовжив навчання у Шосткинському міському чотирикласному початковому училищі. У 1918 році вступив на хімічне відділення політехнічного технікуму (нині Хіміко-технологічний коледж імені Івана Кожедуба Шосткинського інституту Сумського державного університету) при Шосткинському заводі, де працював у вечірні зміни цеховим робітником, підмайстром, лаборантом та майстром, щоб підтримати родину після смерті батька в 1917 році. У ті ж роки служив у батальйоні, створеному для охорони заводу. У 1921 році добровольцем зарахувався до Червоної армії, став заступником командира батальйону із політчастини та одночасно займався виготовленням наочної агітації. Командування, помітивши його здібності, відправило його здобувати профільну освіту до Москви. У 1923 році вступив на архітектурний факультет Вищих художньо-технічних майстерень у Москві, займався в майстерні професора-конструктивіста Миколи Докучаєва, а потім перейшов до Олексія Щусєва. У січні 1930 року захистив диплом у Вищому художньо-технічному інституті (утвореного на базі Вищих художньо-технічних майстерень) на тему «Будівлі для відомства з питань культури». Трохи раніше, в 1929 році за розподілом почав працювати в «Проєктцивілбуді» під керівництвом Григорія Бархіна та Євгена Шервінського. Через рік перейшов до Державного інституту проєктування міст, у відділ будівництва лікарень. Спільно із архітектором Гофманом-Пилаєвим побудував хірургічний корпус клінічної лікарні в Брянську, патолого-анатомічний корпус при клінічній лікарні у Воронежі, поліклініку імені Дзержинського в Москві, а також лікарні в Архангельську, Самарі, Дзержинську. З вересня 1933 року працював у проєктній майстерні № 2 під керівництвом Щусєва. Брав участь у реалізації Генерального плану реконструкції Москви. У 1935 році Чечуліна призначили бригадиром майстерні № 2, а в 1937 році очолив цю майстерню. У 1937 році на І Всесоюзному з'їзді радянських архітекторів обраний членом президії правління Союзу радянських архітекторів. Голова Московського відділення Спілки архітекторів СРСР (1937—1942). У роки німецько-радянської війни, обіймаючи посаду начальника проєктування міста Москви, організовував штаб маскування міста та командував воєнізованою ротою інженерної розвідки. З 1942 року очолював спеціальну комісію з відновлення зруйнованих будівель та споруд Москви. Член ВКП(б) з 1945 року. У 1945—1949 роках — головний архітектор Москви. У вересні 1949 року ухвалою Ради міністрів СРСР «Про роботу архітекторів Чечуліна Д.М. та Ростковського О.К.» за зловживання Чечулін був знятий з усіх займаних адміністративних постів і відсторонений від усіх містобудівних проєктів, крім висотної будівлі в Зарядді, яка в результаті так і не була побудована. У 1957 році відвідав КНР і спроектував Будинок радіо у Пекіні. Після повернення до СРСР працював начальником архітектурно-проєктної майстерні управління «Моспроєкт—1» Головного архітектурно-планувального управління комітету Московської міської ради депутатів трудящих. Займався проєктуванням типових проектів шкіл, лікарень та інших громадських установ Москви. У 1959 році Чечуліна призначили головним архітектором Всесвітньої виставки, яку планували прийняти у Москві до 50-річчя Жовтня 1967 року. Одночасно викладав архітектуру у Московському вищому художньо-промисловому училищі. Помер 29 жовтня 1981 року в Москві. Похований на Новодівичому цвинтарі Москви. Нагороди та звання
Твори
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
