Чипенко Ростислав Анатолійович

Чипенко Ростислав Анатолійович
Чипенко Ростислав Анатолійович;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	21 жовтня 1978; УРСР, Полтава
Смерть	8 травня 2017 (38 років); Україна, Мар'їнка; (підрив на вибуховому пристрої)
Поховання	Полтава
Військова служба
Роки служби	2016—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	90 ОАеМБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Мар'їнку;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ростисла́в Анато́лійович Чипе́нко (21 жовтня 1978(19781021), м. Полтава, Полтавська область, Українська РСР — 8 травня 2017, м. Мар'їнка, Донецька область, Україна) — український десантник, сапер, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1978 року в Полтаві. Дід був кадровим військовим офіцером. Ростислав також з дитинства мріяв бути військовим, але отримав цивільних фах. Працював таксистом. Мешкав із родиною в селі Гожули біля Полтави.

Під час російської збройної агресії проти України у жовтні 2016 року вступив на військову службу за контрактом у 90-й окремий аеромобільний батальйон 81-ї окремої аеромобільної бригади. Спочатку служив у 1-ій аеромобільній десантній роті, але під час бойового злагодження на полігоні в Житомирі проходив курси саперів і захопився цією справою. Написав рапорт і перевівся до саперного підрозділу.

Молодший сержант, старший сапер інженерно-саперного взводу 90 ОАеМБ. У березні 2017 року зі своїм підрозділом відбув на територію проведення антитерористичної операції, виконував завдання в Кураховому та Мар'їнці. Окрім виконання бойових завдань брав участь у налагодженні мирного життя мешканців звільнених від російсько-терористичних угруповань населених пунктів. Наприклад, працював на розмінуванні кладовищ напередодні поминальних днів^[1].

8 травня 2017 року близько 12:00, під час проведення дорозвідки поблизу села Славне Мар'їнського району, на території дачного масиву з боку окупованої Оленівки, ідучи попереду групи, підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою». Прикривши собою чотирьох розвідників, зазнав мінно-вибухової травми та множинних осколкових поранень ніг і голови, був доставлений до медичного закладу, де проведені невідкладні реанімаційні заходи, але врятувати життя сапера не вдалося^[2]^[3]^[4].

Похований 11 травня на Центральному міському кладовищі Полтави, на Алеї Героїв^[5]^[1].

Залишилися батьки, дружина Алла Чипенко та троє дітей, — 13-річна донька Владислава і сини Артем та Денис, 8-ми та 6-ти років.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[6].
У березні 2018 року, на визнання вагомих особистих заслуг перед Полтавщиною та Україною, за зразкове виконання військового і громадянського обов'язку, мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради (посмертно)^[7].