Числова Катерина Гаврилівна

Числова Катерина Гаврилівна
Народилася	21 вересня 1846(1846-09-21)  Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла	13 грудня 1889(1889-12-13) (43 роки)  Крим
Країна	Російська імперія
Діяльність	балерина
Діти	Q14917117?
Медіафайли у Вікісховищі

Катерина Гаврилівна Числова (1846–1889) — російська балерина, коханка великого князя Миколи Миколайовича, сина імператора Миколи I, і мати його п'ятьох дітей.

Катерина Числова народилася 21 вересня 1846 в сім'ї Гаврила Числова ^[1]. Стала балериною імператорського балету і партнеркою знаменитого польського танцюриста Фелікса Кшесінського.

З великим князем Миколою Миколайовичем, третім сином імператора Миколи I і Олександри Федорівни, Числова познайомилася на початку 1860-х років, коли виступала в Червоному Селі під Петербургом, де великий князь розпорядився побудувати великий дерев'яний театр. Після знайомства вони стали коханцями, незважаючи на те, що Микола був одружений і мав двох синів. Числова оселилася в будинку навпроти палацу князя. Коли балерина хотіла побачитися з Миколою, вона запалювала дві свічки біля вікна, і Микола бачив їх зі свого кабінету. У 1868 році вона народила від нього першу дитину ^[2].

Катерина Числова кинула сцену і стала піклуватися про фінансове благополуччя своїх дітей, яке повністю лягло на Миколая. Коли про їхній роман дізнався імператор Олександр II, він звелів негайно вислати Числову з Петербурга в місто Венден під Ригою. Після його загибелі в 1881 році новий імператор Олександр III дозволив Катерині повернутися в столицю, де та стала жити разом з Миколою Миколайовичем в його Миколаївському палаці і маєтку Знам'янка ^[3].

8 грудня 1882 імператор надав дітям Миколи Миколайовича, яких на той час народилося вже п'ятеро, дворянські права і прізвище Миколаєві. Сама Катерина взяла прізвище Числова-Миколаєва ^[1]. 3 грудня 1889 вона померла від раку стравоходу у віці 43 років^[4] .

Великий князь важко переживав втрату коханки, смерть Катерини сильно вдарила по його здоров'ю. Покійна балерина залишила після себе 1 мільйон рублів своїм дітям. Микола Миколайович помер через два роки, 13 квітня 1891 року в Ялті^[5].

• Ольга (1868—1950) — дружина князя Михайла Кантакузіна (1858—1927), генерал-лейтенанта, мали двох дочок, після революції проживали у Франції ^[1].
• Володимир (1873—1942) — з 1893 року був ад'ютантом імператора Миколи II, після революції жив в Парижі, мав п'ятьох дітей від чотирьох шлюбів. Його нащадки живуть у Франції велика частина на півдні, Квебеку і Фінляндії. З них тільки дочка Галина (1897—1971) залишилася в Росії — з чоловіком, полковником Олександром Миколайовичем Готовським, який був розстріляний в 1937 році. У подружжя було троє синів: Ростислав (1922—1991), Сергій (1924—1946), Георгій (1927—1932); нащадки старшого з них живуть в Москві ^[6] .
• Катерина (1874—1940), після революції жила в Белграді, була в шлюбах з Миколою Корево і Іваном Персіані. Померла в Белграді ^[7].
• Микола (1875—1902) — був ад'ютантом великого князя Миколи Миколайовича Молодшого, мав двох дочок в шлюбі з Ольгою Заботкіною (1871—1925), яка, коли залишилася вдовою, стала дружиною його брата Володимира ^[8] .
• Галина (1877—1878) — померла в дитинстві.

• Боханов А. Н. Сердечные тайны Дома Романовых. — М. : Вече, 2008. — С. 131—135. — ISBN 978-5-9533-2760-2.
• Jacques Ferrand. Descendances Naturelles Des Souverains Et Grands-Ducs De Russie de 1762 a 1910: Repertoire Genealogique. — Париж : J. Ferrand, 1995. — P. 364—370.