Чоколов Микола Іванович

Чоколов Микола Іванович
Чоколов Микола Іванович
Народився	6 грудня 1845 ; Київ, Київська губернія, Російська імперія
Помер	29 жовтня 1932 (86 років) ; Вісбаден, Гессен-Нассау, Вільна держава Пруссія
Поховання	Вісбаден
Країна	Російська імперія
Діяльність	купець 1-ї гільдії
Відомий завдяки	підприємець, гласний Київської міської думи
Автограф
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Чо́колов Мико́ла Іва́нович (6 грудня 1845(1845-12-06) , Київ, Київська губернія, Російська імперія — 29 жовтня 1932(1932-10-29) , Вісбаден, Гессен-Нассау ) — на початку 1900-х років один із найбагатших промисловців Києва, купець 1-ї гільдії, гласний (депутат) міської думи, власник друкарні, розташованої на вулиці Великій Житомирській №20, співзасновник винокурно-дріжджового заводу на вулиці Глибочицькій.

Біографія

Народився в Києві 1845 року. Дід, Михайло Евтеєвич Чоколов, 1843 року був перечислений із калузьких у київські купці 2-ї гільдії^[1]. Батько, Іван Михайлович Чоколов, також був київським купцем 2-ї гільдії^[2].

Чоколови оселилися на околиці Подолу — Лук’янівці — не вельми багатому в середині ХІХ ст. районі Києва. 1865 року вони купили 10 десятин (гектар) — всю гору між вул. Татарською і Саксонським яром (сучасна Соляна вулиця) з великим озером у центрі. Колись цей великий маєток на Глибочицькій, 5-11 був дачею якоїсь заможної персони.^[3] В 1872 році Микола Іванович разом зі своїм братом відкрив винокурно-дріжджовий завод на Подолі, один з найбільших в тогочасному Києві. Чоколов був ініціатором створення комерційного училища і приватних шкіл у Києві та навіть був відзначений за внесок у розвиток комерційної освіти.

Ім'я Чоколова носить історична місцевість української столиці — Чоколівка, а також дача в Ірпені, що під Києвом.

Помер у еміграції в Німеччині у 1932 році. Похований на Російському кладовищі у Вісбадені.

Див. також

Як багатіли на дріжджах // Контракти. — 2005. — № 51. — 19 грудня.

Примітки

↑ Ревізька казка, 1850, арк. 10зв–11..
↑ Ревізька казка, 1858, арк. 7зв–8..
↑ Кальницький, Михайло (19 грудня 2005). Як багатіли на дріжджах. Діловий тижневик "Контракти". Галицькі контракти. Архів оригіналу за 13 січня 2006. Процитовано 29 липня 2022. [Архівовано 2006-01-13 у Wayback Machine.]