Чорниш Костянтин Іванович

Чорниш Костянтин Іванович
Народився	1893(1893) Освенцим, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер	1920(1920)
Громадянство	Австро-Угорщина, ЗУНР
Національність	українець
Військове звання	Четар

Костянтин (Кость) Іванович Чорниш (нар. 1893, Освенцим, нині Малопольське воєводство, Республіка Польща – пом. 1920, с. Тростянець, нині селище Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область) – громадський діяч, есперантист, військовик, старшина Української Галицької Армії.

Костянтин (Кость) Іванович Чорниш народився в 1893 р. в м. Освенцим у сім’ї вчителя народної школи Івана Чорниша. Згодом проживав у с. Грушів (нині Яворівської міської територіальної громади Яворівського району Львівської області), де батько працював у двокласній школі до Першої світової війни. Навчався у Коломийській українській державній гімназії, яку закінчив 1912 р.^[1][2]

З початком Першої світової війни мобілізований до австро-угорської армії і воював у 36-му піхотному полку Крайової оборони. 1 травня 1915 р. іменований хорунжим резерву. У липні 1915 р. отримав поранення на російському фронті.^[3]

Після розпаду Австро-Угорської імперії і проголошення  ЗУНР у листопаді 1918 р. зголосився до служби в Коломийській Окружній Військовій Команді. Воював у складі 2-го корпусу Української Галицької Армії і разом з нею перейшов за р. Збруч, 1 серпня 1919 р. іменований чотарем. Помер від тифу в с. Тростянець (нині селище міського типу Тростянець Гайсинського району Вінницької області), місце поховання невідоме.^[1][2]

Міжнародну мову есперанто почав вивчати з 1908 р. Належав до засновників Крайового товариства українських есперантистів «Esperanto-societo Progreso» в Коломиї. Був дописувачем до есперантського часопису «Ukraina Stelo – Зоря України», зокрема знайомив читачів з патріотично-виховною діяльністю українського спортивно-пожежно-руханкового товариства «Січ», заснованого К. Трильовським.^[2]

1. ↑ ^{а б} Енциклопедія Західно-Української Народної Республіки 1918 - 1923. Т. 4: Т - Я. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Репозитарій. Манускрипт. 2021. с. 418.
2. ↑ ^{а б в} Волошинський, Богдан (2023). І зійшла над Прутом українська зоря есперанто. До 110-ї річниці виходу в світ часопису «Ukraina Stelo» («Зоря України») : збірник матеріалів. Івано-Франківськ: Лілея-НВ. с. 50—51. ISBN 978-966-668-583-7.
3. ↑ Ranglisten der K. K. Landwehr und der K. K. Gendarmerie. 1918. Wien, 1918. Угорська національна бібліотека. Будапешт (німецькою) . 1918. с. 362.

1. Вітенко М., Гуцал П. Чорниш Кость (Костянтин) Іванович. Західно-Українська Народна Республіка 1918 – 1923. Енциклопедія: До 100-річчя Західно-Української Народної Республіки. Т. 4: Т – Я. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2021. С. 418.
2. І зійшла над Прутом українська зоря есперанто. До 110-ї річниці виходу в світ часопису «Ukraina Stelo» («Зоря України») : збірник матеріалів /  упорядкування Б. Волошинського. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2023. С. 50-51. ISBN 978-966-668-583-7
3. Українська Галицька Армія / ред. Д. Микитюк. Т. 2. Вінніпег, 1960. С. 332.
4. Ranglisten der K. K. Landwehr und der K. K. Gendarmerie. 1918. Wien, 1918. S. 362.

Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.