Чотири апостоли

Чотири апостоли

нім. Vier Apostel
Творець:	Альбрехт Дюрер[1]
Час створення:	1526[2][3]
Висота:	212,8 см
Ширина:	76,2 см
Матеріал:	олійна фарба і paneld
Жанр:	сакральне мистецтво[5]
Зберігається:	Alte Pinakothek, upper floor, gallery IId[6]
Музей:	Баварські державні колекції картин
Інвентарний номер:	540[7] і 545[7]
Чотири апостоли у Вікісховищі

«Чотири апостоли» — картина німецького художника Альбрехта Дюрера; закінчена в 1526 році і є його останньою великою роботою.

Цей твір мав для художника величезне значення. У нього були вкладені ідеї, що найбільш хвилювали Дюрера. Ідеї становили саму суть високих етичних уявлень майстра про людину, такою, якою вона повинна бути. Картину Дюрер підніс у дар рідному місту Нюрнбергу восени 1526 року, і вона перебувала у залі ратуші, де вирішувалися найважливіші справи міського самоврядування. Курфюрст Максиміліан I буквально насильно виманив її у жителів Нюрнберга, які потай сподіваючись, що текст писання апостолів під ними в лютеранському перекладі змусить Максиміліана повернути картину назад. Однак курфюрст велів відпиляти єретичний текст і відіслати назад рами. Тільки в 1922 році стулки і текст були знову відновлені в авторських старовинних рамах.

Картина — диптих — складається з двох вузьких вертикальних стулок, скріплених між собою. На лівій стулці зображені апостоли Іван і Петро, на правій — Марк і Павло. Апостоли зображені в одному просторі, стоять на одній підлозі. Композиційно вони тісно з'єднані разом: духовно вони здаються абсолютно однаковими. Їх відрізняє тверда воля й темперамент борців. Стан духовної активності, інтенсивного роздуму не тільки об'єднує їх, але й змушує припустити спільність інтелектуальних пошуків. Образи апостолів несуть у собі глибокий філософсько-етичний зміст. Дюрер створює їх, сподіваючись подати досконалий приклад людських характерів та умов, спрямованих у високі сфери духу.

За повідомленням каліграфа Йоганна Нейдерфера, що виконував написи на картинах, у чотирьох апостолах художник відобразив чотири основних типи темпераменту (зліва направо):

• Іван — сангвінічного
• Петро — флегматичного
• Марк — холеричного
• Павло — меланхолійного^[8]

Справді Дюрер прагнув створити різні типи людей, з їхньою здатністю до активного життєвому кроку, але нарівні з цим його найбільше захоплювала мета створення образу могутньої, духовно багатої особистості. Картина «Чотири апостоли» мала сприйматися своєрідним заповітом великого німецького художника-гуманіста для сучасності та прийдешнім поколінням. Під фігурою Іоанна цитата з 2-го послання Петра:

Були й лжепророки в народі, як і у вас будуть лжеучителі... (2 Петр. 2:1)

Мистецтвознавці також проводять паралелі між чотирма апостолами та чотирим віковими групами, чотирма порами року.

• Боргези С. Старая пинакотека: Мюнхен: Альбом. 2003.
• Седова Т. А. Старая пинакотека в Мюнхене. — М.: Искусство, 1990
• Heinecke G. Albrecht Dürer- Die vier Apostel. GRIN Verlag, 2003, с. 19, ISBN 978-3-638-16440-5
• Ritters V. 'Die Vier Apostel' in den beiden Darstellungen von Albrecht Dürer: Die Verborgene Geometrie und die Echtheitsfrage. BoD — Books on Demand, 2001 c. 207