Чукотське нагір'я

Чукотське нагір'я
67° пн. ш. 176° сх. д. / 67° пн. ш. 176° сх. д. / 67; 176
Країна	Росія
Регіон	Чукотський автономний округ
Тип	гірський хребет
матеріал	пісковик, глинистий сланець, вулканічні гірські породи
Висота	401 м
Чукотське нагір'я Чукотське нагір'я (Росія)

Чукотське нагір'я, Чукотський хребет, система середньовисотних хребтів і масивів на північному сході Азії.

Тягнуться від Чаунської губи (Шелазький заввишки 1105 м, Екіатапський — 1522 м, Пегтимельський — 1810 м, і ін.) і перехідних на схід від р. Амгуема в піднесеності і пасма (висоти 500—1000 м). Довжина близько 450 км.

Північні хребти складені головним чином пісковиками і сланцями, прорваними гранітами; на півдні переважають вулканогенні відкладення.

Масиви Ч. н. утворюють вододіл річок морів Північного Льодовитого океану (Пегтимель, Паляваам, Амгуема тощо) і річок басейну Берингова моря (витоки Білою, Канчалан тощо).

Клімат суворий. Зима тривала (7-8 мес), літо коротке і прохолодне. Середня температура січня від -15° (на південному сході до -30°С (на північному заході), липня від 3°С на півночі до 10°С на півдні. Опадів випадає від 250 до 400 мм на рік. На сході часті тумани.

У прибережних районах поширені вологі осоково-пушицеві кочкарні тундри і гипново-трав'яні болота; гірно-тундровою рослинністю покриті і нижні схили гір. На вершинах — арктична гірська пустеля.

Родовища олова, ртуті, кам'яного вугілля.

• Енциклопедія туриста: Чукотське нагір'я [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)