Чусовітіна Оксана Олександрівна

Оксана Олександрівна Чусовітіна рос. Оксана Александровна Чусовитина
Оксана Чусовітіна в 2024 році
Загальна інформація
Прізвиська	бабуся спортивної гімнастики
Громадянство	СРСР  Німеччина  Узбекистан
Місце проживання	Ташкент
Народження	19 червня 1975(1975-06-19) (49 років) Бухара,  СРСР, тепер  Узбекистан
Зріст	153 см
Вага	44 кг
Спорт
Країна	СРСР→ Узбекистан→ Німеччина
Вид спорту	гімнастика
Дисципліна	Опорний стрибок, вільна програма
Клуб	Prorsoivi Club/Turnteam Toyota Köln
Нац. збірна	Узбекистан, Німеччина
Особисті рекорди	єдина в історії гімнастка, що брала участь у восьми Олімпійських іграх; одна з п'яти гімнасток у світі, що повернулась до спорту після народження дитини
Нагороди The Pride of Uzbekistand Олімпійські ігри Представник Об'єднана команда Золото Барселона 1992 командний залік Представник  Німеччина Срібло Пекін 2008 опорний стрибок Чемпіонати світу зі спортивної гімнастики Представник  Німеччина Срібло Токіо 2011 опорний стрибок Бронза Орхус 2006 опорний стрибок Представник  Узбекистан Золото Анахайм 2003 опорний стрибок Срібло Мельбурн 2005 опорний стрибок Срібло Гент 2001 опорний стрибок Бронза Дебрецен 2002 опорний стрибок Бронза Бірмінгем 1993 опорний стрибок Бронза Париж 1992 опорний стрибок Представник Об'єднана команда Бронза Париж 1992 опорний стрибок Представник  СРСР Золото Індіанаполіс 1991 командний залік Золото Індіанаполіс 1991 вільні вправи Срібло Індіанаполіс 1991 опорний стрибок Ігри доброї волі Представник  СРСР Золото Сіетл 1990 командний залік Золото Сіетл 1990 опорний стрибок Представник  Узбекистан Срібло Брісбен 2001 опорний стрибок Чемпіонати Європи зі спортивної гімнастики Представник  Німеччина Золото Клермон 2008 опорний стрибок Срібло Берлін 2011 опорний стрибок Срібло Брюссель 2012 опорний стрибок Бронза Амстердам 2007 опорний стрибок Азійські ігри Представник  Узбекистан Золото Пусан 2002 опорний стрибок Золото Пусан 2002 вільні вправи Срібло Пусан 2002 багатоборство Срібло Пусан 2002 колода Срібло Інчон 2014 опорний стрибок Срібло Джакарьа 2018 опорний стрибок Бронза Хіросіма 1994 опорний стрибок Бронза Хіросіма 1994 різновисокі бруси Чемпіонати Азії зі спортивної гімнастики Представник  Узбекистан Срібло Чанша 1996 опорний стрибок Срібло Чанша 1996 різновисокі бруси Срібло Чанша 1996 вільні вправи Срібло Сінгапур 2023 опорний стрибок Бронза Чанша 1996 багатоборство Ігри ісламської солідарності Представник  Узбекистан Золото Баку 2017 опорний стрибок Золото Конья 2021 опорний стрибок Срібло Конья 2021 командний залік
Чусовітіна Оксана Олександрівна у Вікісховищі

Оксана Чусовітіна (рос. Оксана Александровна Чусовитина; нар. 19 червня 1975) — радянська, узбецька, а потім німецька гімнастка, олімпійська чемпіонка. За своє спортивне довголіття отримала у журналістів прізвисько «бабуся спортивної гімнастики»^[1].

Оксана Чусовітіна народилася у Бухарі, виросла у Ташкенті. Вона була молодшою ​​дитиною у сім'ї з чотирма дітьми. Її батько був військовим, росіянин за національністю, мати — осетинка^[2]. У сім років вона спробувала записатися до секції кінного спорту, але їй відмовили через вік. У результаті Оксана захопилася спортивною гімнастикою, у якій вона стала знаменита своїм унікальним у цьому виді спорту довголіттям. Вона стала олімпійською чемпіонкою на Барселонській олімпіаді 1992 року, представляючи Об'єднану команду країн СНД разом з Розалією Галієвою, Світланою Богинською, Тетяною Гуцу, Оленою Грудневою та Тетяною Лисенко, а через 16 років на Пекінській олімпіаді вона виборола срібну медаль як представниця Німеччини. В період з 1993 по 2006 рік Оксана представляла на міжнародних змаганнях Узбекистан, потім стала виступати за Німеччину. Вона єдина в історії гімнастка, яка виступала на 8 Олімпіадах. Одна з 5 гімнасток, що повернулись до великого спорту після народження дитини. На Олімпійських іграх 2016 року у Ріо-де-Жанейро у опорному стрибку виборола: у кваліфікації 5 місце, у фіналі 7 місце. Після закінчення Олімпіади 2016 Чусовітіна заявила, що не збирається закінчувати спортивну кар'єру та буде продовжувати тренування, також вона не виключила своєї участі у Олімпіаді 2020 року. Вона взяла участь у своїй восьмій Олімпіаді у віці 46 років, після якої оголосила про завершення спортивної кар'єри. Але вже через два місяці вирішила повернутися в спорт і почала готуватися до Азійських ігор-2022. Повернення вийшло тріумфальним. 4 березня 2022 року гімнастка сенсаційно завоювала золото в опорному стрибку на другому етапі Кубка світу в Досі, випередивши конкуренток удвічі, а то й утричі молодших за неї.

Чусовітіна збиралась позмагатись за право на участь у своїй дев'ятій Олімпіаді у 2024 році, але перед чемпіонатом Азії-2024 отримала травму та не змогла відібратися на свої дев'яті Ігри. Але вона не виключає, що виступить на Іграх-2028 у Лос-Анджелесі, якщо кваліфікується туди^[3].

У березні 2025 року (за 3 місяці до свого 50-річчя) Оксана Чусовітіна здобула чергову перемогу. Вона виграла золоту медаль в опорному стрибку на етапі Кубка світу зі спортивної гімнастики в азербайджанському Баку^[4].

Будучи в збірній Узбекистану Оксана познайомилася і вийшла заміж за чемпіона Азії з греко-римської боротьби Баходіра Курбанова. У пари народився син Алішер. За чотири місяці після народження сина Оксана повернулася на поміст і продовжила виступати на міжнародних змаганнях за команду Узбекистану. У 2002 році Оксана Чусовітіна та Баходір Курбанов поверталися додому з Азійських ігор, коли дізналися, що у сина несподівано пішла горлом кров, і його забрали до лікарні з підозрою на запалення легенів. Лікарі зробили пункцію та діагностували лейкемію. Щоб дитина вижила, їй необхідно було пройти курс хіміотерапії протягом місяця. В Узбекистані врятувати Алішера було неможливо, сім'ї запропонували пролікувати сина в онкологічному центрі в Кельні. Сума на лікування складала сотні тисяч доларів. На допомогу родині прийшов спортклуб Німеччини, за який Оксана виступала в Бундеслізі. Його господарі виступили гарантами кредиту, завдяки чому вдалося розпочати лікування Алішера. Баходіру довелося залишити спортивну кар'єру заради сина, а Оксана продовжила тренуватися та виступати на турнірах. Згодом Чусовітіна вирішила прийняти громадянство Німеччини щоб, по-перше, лікування сина було безкоштовним, по-друге, віддячити німцям за допомогу їхній родині. У 2008-му у віці 33 роки на своїй п'ятій Олімпіаді Оксана здобула срібну медаль опорному стрибку, що стала для збірної Німеччини першою олімпійською нагородою у спортивній гімнастиці з 1936 року. Після пекінської Олімпіади хвороба Алішера відступила.

У віці 41 року і 56 днів Оксана Чусовітіна стала найстаршою учасницею олімпійських змагань зі спортивної гімнастики та першою в історії чинною спортсменкою, введеною до Міжнародної Зали слави спортивної гімнастики.

Її включено до Книги рекордів Гіннеса як єдину гімнастку у світі, яка вже вісім разів поспіль (1992, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016, 2020) брала участь у літніх Олімпійських іграх.

Чусовітіна є авторкою п'яти гімнастичних елементів, названих на її честь: має по два іменні елементи в опорному стрибку й на брусах та один — у вільних вправах^[5].

• Досьє на sport.references.com [Архівовано 5 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Оксана Чусовитина: история длиною в восемь Игр. Міжнародний олімпійський комітет. Процитовано 28.03.2025. (рос.)

Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про радянського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про гімнаста або гімнастку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.