Шабанов Віталій Михайлович
Віталій Михайлович Шабанов (1 січня 1923, село Лобачі Галицького повіту Костромської губернії, тепер Галицького району Костромської області, Російська Федерація — 30 липня 1995, місто Москва) — радянський військовий діяч, конструктор озброєнь, заступник Міністра оборони СРСР із озброєння, голова Державної технічної комісії СРСР, генерал армії (2.11.1981). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1983 роках. Член ЦК КПРС у 1983—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991). Кандидат технічних наук (1964). Герой Соціалістичної Праці (18.02.1981). ЖиттєписНародився в селянській родині. Закінчив середню школу в 1940 році. У 1940 році вступив до Ленінградського інституту інженерів Цивільного повітряного флоту. З березня 1941 року — в Червоній армії. У 1945 році закінчив Ленінградську військово-повітряну академію Червоної армії. Під час навчання проходив тривале військове стажування (з жовтня 1943 по січень 1944 року) в 737-му винищувальному авіаційному полку в складі 1-го Українського фронту на посадах механіка із електроспецобладнання, заступника старшого техніка ескадрильї із спецслужб, заступника старшого інженера полку із спецслужб. Учасник німецько-радянської війни. У 1945—1949 роках — технік-випробувач, старший інженер, помічник провідного інженера з випробувань авіаційної техніки Державного Червонопрапорного науково-дослідного інституту ВПС СРСР. У 1949 році переведений до Спеціального бюро № 1 (потім — СБ-1, КБ-1, МКБ «Стріла», «Науково-виробниче підприємство «Алмаз»). Брав участь в розробці і випробуваннях першої в СРСР авіаційної радіокерованої системи «Комета». У 1951 році був прикомандирований до Третього Головного управлінню при Раді міністрів СРСР, у 1955 році — до Міністерства загального машинобудування СРСР і призначений головним конструктором підприємства п/с 1323 (Москва). З березня 1959 року — заступник головного конструктора ОКБ № 1 Державного комітету СРСР по радіоелектроніці. Керував розробкою систем К-20 і К-22, що призначалися для ураження наземних цілей. У 1965—1972 роках — головний конструктор Московського конструкторського бюро «Стріла» Міністерства радіоелектронної промисловості СРСР. У 1972—1974 роках — генеральний директор Центрального конструкторського бюро «Алмаз» Міністерства радіоелектронної промисловості СРСР, займався створюванням зенітних ракетних комплексів. У 1974—1978 роках — заступник міністра радіопромисловості СРСР. У червні 1978 — грудні 1980 року — заступник міністра оборони СРСР. У грудні 1980 — листопаді 1990 року — заступник міністра оборони СРСР із озброєння. Одночасно з 6 січня 1977 по 2 лютого 1989 року — голова Державної технічної комісії СРСР. За видатні заслуги в зміцненні обороноздатності батьківщини указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 лютого 1981 року генерал-полковнику-інженеру Шабанову Віталію Михайловичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». З листопада 1990 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. З січня 1992 року — у відставці в Москві. Помер 30 липня 1995 року. Похований в Москві на Кунцевському цвинтарі. Військові звання
Нагороди
ПриміткиПосилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia