Шавлія ефіопська
Шавлія ефіопська (Salvia aethiopis) — вид рослин з роду шавлія. Народні назвиВедмеже ухо; верблюже ухо; зивина; ранник; сметанка-трава; шавлія угорська; бабки; буквиця; вухо заяче; вухо свиняче; вушко ведмеже; дивина; діди; лапа медвежа; окіст; перекотиполе; пушан; растопшник;[1] МорфологіяДворічна, іноді багаторічна рослина. Коріння міцне, здерев'яніле. Стебло висотою 25-100 см, товсте, пірамідально розгалужене, разом з листям білошорстисте від зірчастих волосків. Нижнє листя зібране в прикореневу розетку, численне, з черешком, листова пластина яйцеподібна або еліптично-ромбічна, біля основи неглибоко-серцеподібна або коротко-клиноподібна, по краю нервнозубчата, середні і верхні листя дрібніші, короткочерешкові або сидячі. Квітки по 6-10 зібрані в розставлені мутовки; вінчик двогубий, білий. Цвіте в травні-червні. Плоди яйцеподібно-трикутні горішки з тупими ребрами, дозрівають в липні-серпні. ЕкологіяРосте на степових і кам'янистих схилах, як бур'ян на полях у доріг. ПоширенняКавказ: Вірменія, Азербайджан, Грузія, Росія — Передкавказзя, Дагестан Середня Азія: Таджикистан, Туркменістан Середня Європа: Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина Східна Європа: Молдова, Україна Південно-Східна Європа: Болгарія, країни колишньої Югославії, Греція, Італія, Румунія Південно-Західна Європа: Франція, Португалія, Іспанія Інші місцяІнтродукована в Північній Америці. УкраїнаЗустрічається звичайно в південних лісостепових і степових районах України і в Криму. Хімічний складРослина містить ефірну олію. ВикористанняЛистя застосовували в народній медицині як засіб від пітливості у хворих на туберкульоз легенів, при кровохарканні. Медонос. Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia