Шаймарданов Шайгардан Шаймарданович

Шайгардан Шаймарданович Шаймарданов
Шәйгардан Шәймәрдәнов
3-й Голова Центрального Виконавчого Комітету (ТатЦВК) Татарської АРСР
1925 — 1927
ПопередникСабіров Рауф Ахметович
НаступникАхметшин Мінігарей Ахметович
Голова Ради народних комісарів Татарської АРСР
1927 — 1928
ПопередникГабідуллін Хаджі Загідулович
НаступникІсмаєв Карімулла Хуснуллович

Народився15 вересня 1890(1890-09-15)
с. Старе Байсарово, Байсаровської волості, Мензелінського повіту, Уфимська губернія, Російська імперія
Помер27 січня 1940(1940-01-27) (49 років)
ПохованийНове Донське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, посол, Q4461065, артилерист Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиМензелинський кантон, Татарська АРСР, ЦК КПРС, Народний комісаріат фінансів, Тувинська Народна Республіка, Міністерство зовнішньої торгівлі СРСР і Q4430614? Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаАкадемія зовнішньої торгівлі
Alma materВсеросійська академія зовнішньої торгівліd (1933)[1] і медресе (1906) Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяРСДРП(б) з 1917 року

Шайгардан Шаймарданович Шаймарданов (15 вересня 1890, с. Старе Байсарово, Байсаровської волості, Мензелінського повіту, Уфимської губернії, Російська імперія — 27 січня 1940, м. Москва, РРФСР, СРСР) — радянський татарський державний діяч. Член РСДРП(б) з 1917 року.

Біографія

Син селянина-бідняка. Батька його у серпні 1918 року розстріляли білогвардійці за співчуття до Радянської влади та за приналежність сина до більшовиків. 1906 року Ш. Шаймарданов закінчив початкову сільську школу, працював у господарстві батька, був «хлопчиком» у торговця, батрачив у куркуля.

1911 року був призваний на військову службу, де закінчив навчальну команду і став артилеристом-феєрверкером. Учасник Першої світової (1914—1918) та Громадянської війни (1918—1920).

Демобілізувавшись на початку січня 1918 року, він приїхав до рідного села, був обраний членом волосного земельного комітету і відразу ж узявся до роботи з вилучення земель у місцевих багатіїв, мулл та куркулів. У березні був обраний головою сільради, безпосередньо керував розподілом земель серед трудящих селян. На початку червня 1918 року Шаймарданов обирається головою виконкому волосної Ради та призначається волосним військовим комісаром. У зв'язку з наближенням до кордонів Мензелинського повіту білочехів він організовує з фронтовиків та сільської молоді червоногвардійський загін і бере участь у боях з ворогом.

У листопаді 1918 його відкликають з армії, він знову стає волосним військовим комісаром і обирається головою волосної Ради. Під його керівництвом проводиться мобілізація до армії, організується збирання та відправлення хліба, фуражу для фронту, налагоджується мирне життя. 1919 року під час наступу колчаківців призначається начальником з евакуації всіх радянських установ та організацій Мензелинського повіту, після чого і сам пішов воювати з частинами 5-ї армії Східного фронту. Повернувшись після вигнання ворога наприкінці жовтня 1919 року, він знову працює головою волосного виконкому та секретарем волосного комітету РКП (б) у селі Байсарове. Потім обирається членом повітового виконавчого комітету.

У лютому-березні 1920 року бере участь у придушенні куркульсько-есерівського заколоту «Чорного орла та землероба». Залучався до роботи міжвідомчої комісії щодо встановлення кордонів Татарської АРСР.

Заступник голови, голова Мензелинського повітового виконкому (1921—1923). У 1923—1924 рр. працював відповідальним секретарем Мензелінського кантонального комітету партії.

1924 року був учасником II з'їзду Рад СРСР, на якому обраний членом ЦВК СРСР.

У 1924—1925 рр. — заступник голови Центрального Виконавчого Комітету (ТатЦВК) Татарської АРСР.

У 1925—1927 рр. — голова Центрального Виконавчого Комітету (ТатЦВК) Татарської АРСР.

З 1927 року — голова Ради народних комісарів Татарської АРСР. При ньому розпочалася підготовка національних кадрів та переклад діловодства рідною мовою. Поради республіки розгорнули роботу з вирощування національних кадрів, насамперед із робітників та селян. Було створено низку навчальних закладів для прискореної підготовки кадрів: Татарський комуністичний університет, курси при Центральній комісії з впровадження татарської мови та ін. За його безпосередньою участю було розроблено проєкт Конституції ТАРСР та внесено на затвердження до вищих органів державної влади.

У 1928—1930 рр. працював відповідальним секретарем (відповідальним інструктором) ЦК ВКП (б). Член колегії Наркомфіну РРФСР (1930—1931). Був направлений на навчання до Академії зовнішньої торгівлі, яку закінчив у 1933 році.

З 1933 по 1935 рр. працював заступником голови об'єднання «Совафганторг».

Торговий представник СРСР в Тувинській Народній Республіці (1935—1937). З 1937 по 1938 рр. знаходився в резерві Наркомзовнішторгу.

У 1938—1939 рр. — заступник начальника «Союзпушніни» Наркомату заготівлі СРСР.

Делегат XI—XVI з'їздів ВКП (б), II та V з'їзду Рад СРСР, багатьох всеросійських з'їздів Рад, з'їздів Рад Татарської АРСР.

У серпні 1939 року необґрунтовано репресовано та розстріляно на початку 1940 року. Похований у спільній могилі Нового Донського кладовища м. Москви.[2] Реабілітований посмертно 1958 року.

Пам'ять

  • На батьківщині Ш. Шаймарданова поставлено пам'ятник.
  • Композитор С. Садикова та поет М. Нугман склали про нього пісню «Шаймарданов комісар» (рос. Шаймарданов комиссар).
  • Рішенням Актаниського райвиконкому 11.08.67 року колгосп, розташований у селі Байсарове, був названий ім'ям Ш. Шаймарданова.

Примітки

  1. Republic of Tatarstan Academy of Sciences Institute of Tatar Encyclopedia and Regional Studies Encyclopedia Tatarica
  2. Полпредство почтило память руководителей Правительства Татарской АССР. tatmsk.tatarstan.ru (рос.). Полномочное представительство Республики Татарстан в Российской Федерации. 19 червня 2020. Архів оригіналу за 12 жовтня 2021. Процитовано 9 травня 2022.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya