З 1978 працює на кафедрі теорії музики в Уфимском державному інституті мистецтв. З 1983 по 1990 роки була завідувачкою кафедритеорії музики. З 1989 по 1990 роки обіймала посаду проректора з навчальної та наукової роботи Уфимського державного інституту мистецтв. С 2001 є завідувачкою науково-дослідної Лабораторії музичної семантики.
В 2007 стала головним редактором Російського спеціалізованого журналу «Проблеми музичної науки». С 2008 на базі створеної нею[7][2] Лабораторії музичної семантики Л. Н. Шаймухаметова організувала[1] випуск щоквартального науково-методичного вісника «Креативне навчання в ДМШ»[1][8] (додаток до журналу «Проблеми музичної науки»).
Науковий та організаційний внесок
Учасники III Всеросійської Науково-практичної конференції «Музичний зміст наука та педагогіка», організованою Лабораторією музичної семантики (Уфа, 26-29 квітня 2004 р.). Зліва направо, в першому ряду: професори-музикознавці В. Н. Холопова, Л. Н. Шаймухаметова, Г. Р. Тараева, Л. П. Казанцева; в другому ряду — співробітники Лабораторії музичної семантики: доктори та кандидати мистецтвознавства Н. М. Кузнєцова, Р. Х. Ісламгулова, А. І. Асфандьярова, П. В. Кириченко, І. В. Алексєєва, Н. Ф. Гаріпова
Л. М. Шаймухаметова — автор численних робіт в області музичної педагогіки, теоретичних та прикладних проблем музичної семантики[5][9]. Авторська концепція семантичного аналізу музичного тексту Л. Н. Шаймухаметової застосовується сьогодні в деяких музичних навчальних закладах Росії та зарубіжжя[10]\[4][11][7].
Л. Н. Шаймухаметова створила та очолила науково-дослідну Лабораторію музичної семантики[7][2], де під її науковим керівництвом підготовлено 12 кандидатських і 3 докторські дисертації[12], в яких знайшли відображення різні проблеми теоретичного та практичного музикознавства, і які були успішно представлені та захищені в дисертаційних радах при різних консерваторіях та вузах мистецтва Росії (Москві, Ростові-на-Дону, Новосибірську, Саратові, Магнітогорську)[13]. У Лабораторії під керівництвом Л. Н. Шаймухаметовой підготовлено до друку та видано[14] понад 50 навчальних посібників, методичних розробок до навчальних курсів, авторських програм; видається періодичний науково-методичний вісник Лабораторії музичної семантики «Креативне навчання в ДМШ»[15].
З 1999 року Л. Н. Шаймухаметова є автором[14] та керівником російських та республіканських семінарів «Музична мова, мовлення, мислення», творчих фестивалів з проблем нетрадиційного ансамблевого музикування («Від бароко до джазу», 1997—2002; «Граймо разом», 1999—2003; «Діалоги в усному музичному мовленні», 2000—2005; «Сучасна наука — педагогу-практику», 2010—2012).[14]
2003 року Л. Н. Шаймухаметова впровадила в навчальний процес розроблений нею проект"Креативне навчання — XXI століття" спеціальності «Музикознавство» з поглибленим вивченням спеціалізації «Викладач ДМШ»[16].
Л. Н. Шаймухаметова виступила організатором[14] Всесоюзного науково-практичного семінару «Мистецтво, наука, техніка: шляхи сполучення» (Уфа, 1990), III Всеросійської науково-практичної конференції «Музичний зміст: наука та педагогіка» (Уфа, 2004); брала участь у IV Міжнародному симпозіумі WMA (Берлін, 2003), семіотичних конференціях в Росії (Москва, 2000; Ростов-на-Дону, 2006; Астрахань, 2007); працювала головою журі республіканських конкурсів методичних робіт викладачів середніх спеціальних музичних закладів і ДМШ (2000, 2003—2005).[14]
Навчальні посібники для ВНЗ та інших навчальних закладів, написані Л. Н. Шаймухаметовою, відзначені Міністерством Культури РФ як інноваційні проекти.[17]
Семантический анализ музыкальной темы. Учебное пособие для вузов искусства и культуры / Л. Н. Шаймухаметова. — М.: Российская академия музыки им. Гнесиных, 1999.
Мигрирующая интонационная формула и семантический контекст музыкальной темы: Монография. — М.: Государственный институт искусствознания, 1999.
Семантические процессы в тематизме сонат Д. Скарлатти / Шаймухаметова Л. Н., Селиванец Н. Г., Уфа, 1998.
Переинтонирование как способ решения элементарных художественных задач в курсе гармонии // Вопросы оптимизации учебного процесса в музыкальном вузе: Сб. тр. — М: РАМ им. Гнесиных, 1993. — Вып. 125.
Некоторые способы организации напряжения в музыкальном тексте (на примере сочинений И.-С. Баха) // Звук, интонация, процесс: Сб. тр. — М.: РАМ им. Гнесиных, 1998. — Вып. 148.
Семантика музыкального диалога клавирных произведений западноевропейских композиторов XVII—XVIII вв. // Семантика старинного уртекста: Сб. тр. — Уфа: РИЦ УГИИ, 2002.
Мигрирующая интонационная формула и семантический контекст музыкальной темы. // Проблемы музыкальной науки, 2011. № 2.
Семантический анализ в работе музыканта-исполнителя; Театральный диалог в классической музыкальной теме // Музыкальный текст и исполнитель: Сб. тр. — Уфа: РИЦ УГАИ, 2004.
Музыкальное содержание как проблема практической семантики // Музыкальное содержание: наука и педагогика: Сб. тр. — М. — Уфа: РИЦ УГАИ, 2005;
Семантический анализ музыкальной темы // Музыкальное содержание: наука и педагогика: Сб. тр. — Уфа: РИЦ УГАИ, 2005.
Семантический анализ музыкального текста (о разработках проблемной научно-исследовательской Лаборатории музыкальной семантики) // Проблемы музыкальной науки / Российский науч. специализ. журнал. — 2007. № 1.
Инструктивные сочинения И.-С. Баха для клавира в практике обучения творческому музицированию /Соавт. Г. Юсуфбаева. — Уфа: УГИИ, 1998.
Ролевые игры в классе фортепиано. Сюжеты музицирования в танцевальных пьесах западноевропейского барокко: Учебное пособие для ДШИ с видеоприложением / Шаймухаметова Л. Н., Трунина Л. С., Большакова Т. С. / Авторский проект Шаймухаметовой Л. Н. — Уфа: Лаборатория музыкальной семантики УГАИ им. З. Исмагилова, 2013.
Играем вместе с учителем: учебное пособие для начинающих пианистов / Шаймухаметова Л. Н., Царёва Е. Ю. / Авторский проект Шаймухаметовой Л. Н. — Уфа: Лаборатория музыкальной семантики УГАИ им. Загира Исмагилова, 2013.
Авторські програми
Основы музыкального интонирования: Программа для фортепианных отделений вузов. — Изд. 2-е, исправл. и допол. — Уфа: РИЦ УГАИ, 2003 (гриф МК РФ).
Современные музыкально-педагогические системы: Программа для студ. муз. вузов по специальности «Музыковедение». — Уфа: РИЦ УГАИ, 2003 (гриф МО РБ).
Ответственный, научный редактор и составитель межвузовских сборников статей и учебников (свыше 5000 п. л.). Некоторые из них:
Вопросы поэтики и семантики музыкального текста: Межвуз. сб. ст. / РАМ им. Гнесиных. — М., 1998. — Вып. 150; Звук, интонация, процесс: Межвуз. сб. ст. / РАМ им. Гнесиных. — М., 1998. — Вып. 148.
Историко-теоретические проблемы музыкознания: Межвуз. сб. ст. / РАМ им. Гнесиных. — М., 1999. — Вып. 156.
Художественный мир музыкального произведения: Сб. ст. / ЛМС. — Уфа: РИЦ УГИИ, 2001.
Музыкальный текст и исполнитель: Сб. ст. / ЛМС. — Уфа: РИЦ УГАИ, 2004.
Музыкальное содержание: наука и педагогика. — Уфа: РИЦ УГАИ, 2005.
Башкирская музыкальная литература: Учебник для средних и старших классов ДМШ / Под общей редакцией проф. Л.Н Шаймухаметовой. — Уфа: РУМЦ, 2005.
Поэтика и семантика музыкального текста. Программа для музыковедческих отделений музыкальных вузов. Уфа, 2011.
Навчальні посібники з грифами Міністерства культури РФ і РБ
Интонационные этюды в классе фортепиано. Ролевые игры и задания по композиции (на материале клавирной музыки западноевропейских композиторов XVII—XVIII вв.): Учебное пособие / Соавт. П. Кириченко / ЛМС. — Уфа: РИЦ УГИИ, 2002.
Серия «6 тематических учебных тетрадей» / Соавтор. Р. Х. Исламгулова, рисунки Р. Ш. Шаймухаметова: «Звуковые краски музыки», «Звук, ритм и фантазия», «Лесная школа профессора Жирафа», «Динамические превращения звука», «Весёлые интервалы», «Звук и темп, или Кто как двигается». — [Уфим. гос. ин-т искусств], 16 с., [2] л. ил., ноты, Уфа: РИЦ УГИИ, 1997—2004 (гриф МК РФ).
Колокольчики. Семантика на уроках сольфеджио: Метод. разработки, рисунки Р. Ш. Шаймухаметова; — Уфа: РИЦ УГИИ, 1999—2004. — Вып. 1-4; (гриф МК РФ).
Музыкальный букварь / Соавт. Р. Х. Исламгулова, рисунки Р. Ш. Шаймухаметова; — Уфа, 2000.
Учимся по букварю: Метод. рекомендации к учебному пособию «Музыкальный букварь в играх, картинках, загадках» (с поурочной разработкой) для нач. классов ДМШ. — РИЦ УГАИ, 2005.
Программа по предмету «Сольфеджио» для ДМШ (первый год обучения). — Уфа: РИЦ УГАИ, 2006.
Членство та робота у творчих організаціях
Член Міжнародної Асоціації «Word and Music» (WMA) (2005).[18]
Віце-президент Російської гільдії музикознавців (2010).
Член двох республіканських комісій з присудження Держпремії в галузі літератури та мистецтва при Президентові РБ.
Науковий редактор редради УГІМ.
Член вченої ради Магнітогорській державної консерваторії.[13]
З 2002 року є заступником голови Ради з культури та мистецтва Академії наук Республіки Башкортостан (гуманітарне відділення).
Багаторазово (2000—2005) призначалася головою журі Республіканських конкурсів методичних робіт викладачів ДМШ і ССУЗов.
↑ абвХолопова В. Н.Введення. Червень 2005. [Архівовано 7 січня 2014 у Wayback Machine.] // Теорія музичного змісту: Уч. посібник. — 1-е вид. — СПб.: Планета Музики, 2006. — ISBN 5-8114-0600-2 “… Свій напрямок розвинене Лабораторією музичної семантики під керівництвом професора Л. Н. Шаймухаметовой…»
↑Саввіна Л. в. Звукоорганізація музики XX століття як об'єкт семіотики [Архівовано 3 травня 2012 у Wayback Machine.]. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства; Саратовська державна консерваторія (академія) імені Л. В. Собінова, 2009. «Нині отримує всебічний розвиток одна із складових частин семіотики музична семантика, зокрема, ця проблема широко розробляється лабораторією музичної семантики Уфимського інституту мистецтв ім. 3. Ісмагілова, яким керує доктор мистецтвознавства, професор Л. Шаймухаметова».
↑ абКазанцева Л. П.Наукові читання по музичному змісту [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Астраханська державна консерваторія. Журнал «Камертон», № 7. (автор — доктор мистецтвознавства, професор) "У наш час проблематика музичного змісту залучає до себе багатьох дослідників. Проте, мабуть, найбільш плідно вона розвивається в трьох реально існуючих наукових школах — Москви, Уфи (в "Лабораторії музичної семантики «) і Астрахані-Волгограда».
↑ абвТеорія музичного змісту [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]. Програма-конспект для історико-теоретико-композиторських факультетів музичних вузів/Упоряд. В. Н. Холопова. — М.: Науково-видавничий центр «Московська консерваторія», 2009. — 24 с. «У науково-педагогічному плані утворилося три основних центри: у Москві під кураторством В. Н. Холопової, в Астрахані під керівництвом Л. П. Казанцевой, в Уфі під егідою Л. Н. Шаймухаметовой (включаючи Лабораторію музичної семантики при Уфімської академії мистецтв) „.
↑«Креативное обучение в ДМШ» [Архівовано 7 січня 2014 у Wayback Machine.] — научно-методический Вестник Лаборатории музыкальной семантики Уфимской государственной академии искусств. Ежеквартальное приложение к Российскому специализированному журналу «Проблемы музыкальной науки».
↑Холопова В. Н.Теория музыкального содержания как наука[недоступне посилання з травня 2019] // сайт Российской академии музыки имени Гнесиных (статья опубликована в журнале «Проблемы музыкальной науки»./2007 р. — № 1. С. 15-24).
