Шандар Олексій Михайлович

Шандар Олексій Михайлович
 Бригадний генерал
Загальна інформація
Народження5 лютого 1973(1973-02-05) (52 роки)
Черкаси
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС ДШВ
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Командування
2025—т. ч. Оперативне командування «Північ» ОК «Північ», командувач
2019—2024  ДШВ, перший заступник командувача
2012—2016
 79 ОДШБр, командир
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

Олексі́й Миха́йлович Шандар (нар. 5 лютого 1973) — бригадний генерал Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Перший заступник командувача ДШВ України. Командир 79-ї окремої аеромобільної бригади, Миколаїв (2012—2016).

Життєпис

При інвазії Російської Федерації в Крим перебував із бригадою на Чонгарі.

Був несправедливо звинувачений у причетності до розстрілу під Зеленопіллям, Юрій Бірюков 2 місяці добивався його повернення на посаду комбрига. Брав безпосередню участь у бойових діях проти терористів на сході України, поранений — був на броні командирського БТРа під час здійснення наступу на регулярні російські війська, куля пошкодила руку та ребра. Евакуйований у Розівський військовий шпиталь, звідти вночі до Дніпропетровська, де провели першу операцію, наступна — в Києві. Лікувався в Житомирському військовому шпиталі.

21 серпня 2019 року призначено на посаду першого заступника командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.[1]

5 грудня 2020 року указом Президента України присвоєно звання бригадного генерала[2].

12 березня 2025 року був призначений новим командувачем ОК Північ, замість Дмитра Красильникова.[3]

Нагороди

8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.[4]

Примітки

  1. Заступник начальника Генштабу ЗС України представив особовому складу командування ДШВ нового командувача. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
  2. Указ Президента України №544/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  3. Командувач ОК Північ заявив про своє звільнення. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 12 березня 2025.
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №708/2014 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya