Шарапов Іван Васильович

Іван Васильович Шарапов
Іван Васильович Шарапов
Народження	27 квітня 1902; Херсон, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	1962; Москва, РРФСР, СРСР
Поховання	Новодівочий цвинтар
Національність	українець
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Роки служби	1918—1937, 1939—1951
Партія	КПРС
Звання	Генерал-лейтенант авіації
Війни / битви	Громадянська війна в Росії,; Німецько-радянська війна
Нагороди

Іва́н Васи́льович Шара́пов (27 квітня 1902—1962) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант авіації (27.01.1951).

Життєпис

У лавах Червоної армії з 1918 року. Учасник Громадянської війни в Росії, воював на Південному фронті більшовиків проти військ А. І. Денікіна і П. М. Врангеля, був поранений в голову у 1919 році.

У 1925 році закінчив Військово-теоретичну школу ВПС РСЧА. Член ВКП(б) з 1925 року. У 1927 році закінчив 2-гу Борисоглібську військову авіаційну школу льотчиків.

У 1927—1928 роках — молодший льотчик, командир ланки в частинах ВПС Ленінградського військового округу.

З 1928 року — у військово-морській авіації: командир ланки (1929—1930), командир авіаційного загону (1930—1931). З 1931 року — командир 24-ї авіаційної ескадрильї ВПС Чорноморського флоту. З 1935 року — командир 31-ї винищувальної авіаційної бригади ВПС Балтійського флоту.

У червні 1937 року був репресований. У серпні 1939 року реабілітований, відновлений у лавах РСЧА.

У 1939—1940 роках — командир авіаційної ескадрильї Борисоглібської військової авіаційної школи льотчиків.

У 1940 році — помічник начальника Батайської військової авіаційної школи льотчиків.

З вересня по грудень 1941 року — командир новоствореного 62-го винищувального авіаційного полку ВПС ВМФ, сформованого на базі Єйського Військово-морського авіаційного училища льотчиків імені Й. В. Сталіна.

З грудня 1941 року — заступник командира 62-ї авіаційної бригади ВПС Чорноморського флоту. У 1942—1943 роках — командир 1-ї авіаційної бригади шкіл пілотів початкового навчання ВПС ВМФ. У 1944—1949 роках — начальник Миколаївського ВМАУ імені С. О. Леваневського. Від 5 листопада 1944 року — генерал-майор авіації.

У повоєнний час — начальник Військово-морських авіаційних навчальних закладів СРСР.

Помер в Москві, похований на Новодівочому цвинтарі.