Шарикова Зоя Кирилівна

Зоя Кирилівна Шарикова
Народилася11 травня 1955(1955-05-11) (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Іванівка, Херсонська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Місце проживанняКиїв
Діяльністьжурналістка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФакультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1977) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Зоя Кири́лівна Ша́рикова (нар. 11 травня 1955(19550511), с. Іванівка, Херсонська область) — українська журналістка. Заслужений журналіст України (2005).

Членкиня Національної спілки журналістів України.

Життєпис

Народилася в селі Іванівка (нині смт Іванівка) на Херсонщині. Здобула вищу освіту на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчила 1977 року. В студентські роки мала прізвище Плехун[1].

Працювала в Іванівській районній газеті «Нове життя» старшим літпрацівником (1971—1977). У 1977—1990 роках — кореспондент, старший кореспондент, завідувач відділу газети «Київська правда»; 1990—1994 — редактор І категорії Редакційно-видавничого відділу Верховної Ради України; з 1994 — старший консультант Комітету Верховної Ради України з законодавчого забезпечення свободи слова. З грудня 1997 по вересень 1999 року обіймала посаду керівника пресслужби Центральної виборчої комісії. На початку 2000-х певний час була прессекретарем голови Всеукраїнського політичного об'єднання «Єдина Родина» Олександра Ржавського. У березні 2005-го повернулася на посаду керівника пресслужби, а згодом (після внесення змін до структури Секретаріату Комісії) — заввідділу взаємодії із засобами масової інформації Секретаріату Центральної виборчої комісії. Державний службовець 3-го рангу.

Співпрацювала з газетами «Голос України», «Київська правда», «Міст» та ін. Автор інформаційно-аналітичного видання «Парламент України: вибори-98», співавтор збірників з питань законодавчого забезпечення свободи слова.

Спеціалізація в журналістиці — культура, мистецтво, забезпечення свободи слова. Захоплення — туризм, музика.

Проживає в Києві.

Громадська діяльність

Секретар НСЖУ (з травня 2017 року). Членкиня правління Київської організації НСЖУ. Водночас у 2015—2017 роках — членкиня Комісії з журналістської етики (КЖЕ), з 2017 року — голова ревізійної комісії КЖЕ[2]. Членкиня Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова (з 2024)[3].

Членкиня редакційної ради журналу «Журналіст України» (з 2017)[4].

Членкиня журі творчих конкурсів НСЖУ, серед них — «Інформаційна передова-2022» в номінації «Журналісти-волонтери»[5].

Нагороди, відзнаки

Примітки

  1. Журналісти з Київського університету: спогади, світлини, імена / А. Ф. Горлов та ін. — Фастів: Поліфаст, 2008. — С. 201.
  2. Андрій Куликов став головою Комісії з журналістської етики. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 10 травня 2017.
  3. Список членів Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2024. Процитовано 20 березня 2024. [Архівовано 2024-03-20 у Wayback Machine.]
  4. Затверджено оновлений склад редакційної ради спілчанського журналу, Сайт НСЖУ, 6 жовтня 2017, архів оригіналу за 6 жовтня 2017, процитовано 6 жовтня 2017 [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  5. Затверджено склад журі Творчого конкурсу НСЖУ «Інформаційна передова-2022». Процитовано 14 листопада 2022.

Джерела

  • Журналісти з Київського університету: спогади, світлини, імена / А. Ф. Горлов та ін. — Фастів: Поліфаст, 2008.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya