Шарлемань Йосип Іванович
Йосип Іванович Шарлемань (Шарлемань 1-й, 25 жовтня (5 листопада) 1782 р. — 26 листопада (8 грудня) 1861 р.) — придворний архітектор, почесний спільник Імператорської Академії мистецтв, статський радник. Син Жана-Батиста Шарлеманя, старший брат Людовіка Івановича Шарлеманя («Шарлеманя 2-го»), батько академіка живопису Адольфа Шарлеманя та академіка архітектури Йосипа Шарлеманя[2]. У 1797 році вступив пенсіонером до Академії мистецтв, де неодноразово за свої архітектурні проекти (наприклад — Медико-хірургічної Академії, карантинного лазарета тощо) відзначався найвищими нагородами. 1-го вересня 1803 року Шарлемань був випущений з Академії з атестатом 1-го ступеня і шпагою, але своїх занять в Академії не припинив, а, на особисте своє прохання, залишився працювати при ній, «щоб здобути великі успіхи вже не як учень, а як художник». Вступивши потім на службу, він за посадою своєю займався упорядкуванням проектів і завідуванням будівництвом переважно казенних будівель, з яких можна відзначити в Петербурзі будівлі Міністерства Внутрішніх Справ та Медичного Департаменту, а в Петергофі 5 кавалерських кам'яниць, театр, казарми для гвардійського екіпажу та дерев'яний придворний манеж. Крім того, ним був розпланований, а частиною і забудований Новий Петергоф, за його кресленнями та під його спостереженням споруджено багато павільйонів у Павлівську, у Петербурзі на Виборзькому шосе збудовано церкву на згадку Новосильцева та на Сергієвській вул. будинок кн. Барятинських, створений за Найвищою волею проект будинку для проживання військового губернатора в Казані та ін.[3] Але діяльність Шарлеманя не обмежувалася районом Петербурга. Як придворний архітектор, він часто мав їздити разом із членами імператорської сім'ї або за їхніми дорученнями, що стосувалися будівельної частини. Так 6-го серпня 1825 р., відразу після свого одруження, через переселення Двору в Таганрог, він разом з Бабкіним був відряджений туди для приготування необхідних приміщень. Після цього як архітектор при Державному Контролі та член Загальної Присутності в Департаменті проектів і кошторисів при Головному Управлінні шляхів сполучення Шарлемань неодноразово нагороджувався орденами, включаючи орден Святого Володимира третього ступеня, і чинами, до статського радника включно. В 1856 році за проектом Йосипа Івановича Шарлеманя в м. Полтава була збудована Сампсоніївська церква (закладини церкви відбулися 27 червня 1852 року).[4] Помер Шарлемань 26 листопада 1861 р. у Петербурзі та похований на Виборзькому католицькому, що при церкві св. Марії Магдалини, цвинтарі. Наразі могила знищена.[5] Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
