Шарль Фердинанд Рамю

Шарль Фердинанд Рамю
фр. Charles Ferdinand Ramuz Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився24 вересня 1878(1878-09-24)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лозанна, Швейцарія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 травня 1947(1947-05-23)[5][1][…] (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лозанна, Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняPully cemeteryd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, поет, лібретист, прозаїк, есеїст Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботитворче та професійне письмоd[7], проза[7], поезія[7], есей[7] і лібрето[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛозанський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[1][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівфранцузька Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusQ16525537? і Q16676708? Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоZofingiad Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зCécile Cellierd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайт: fondation-ramuz.ch Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Шарль Фердинанд Рамю у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Шарль Фердинанд Рамю (фр. Charles Ferdinand Ramuz; 24 вересня 1878, Лозанна — 23 травня 1947, Лозанна) — швейцарський письменник, писав французькою мовою.

Біографія

Могила Рамуза та його дочки Маріанни Олів'єрі-Рамуз (1913–2012) на кладовищі Пуллі.

З сім'ї торговців. Закінчив філософський факультет Лозаннского університету (1901). Давав приватні уроки у Веймарі. Дебютував книгою віршів «Село» (1903), у 1905 році опублікував перший роман «Аліна». У 1903—1914 роках проживав у Парижі, де познайомився з Андре Жидом. Повернувшись до Швейцарії, видавав журнал «Водуазькі зошити». У 1915 році почав дружити з Ігорем Стравинським, і написав лібретто для його опери «Історія солдата» (1918). Найбільше відомий своїми романами, котрі високо цінували А. Жид, Кокто, Клодель, Стефан Цвейг, Хуан Рульфо. Багато з цих романів були екранізовані.

  • 1934 — Викрадення (Димитрій Кирсанов, Рамю зіграв у ньому епізодичну роль)
  • 1966 — Зацькований (Клод Горетта)
  • 1967 — Аліна (Франсуа Вейерганс)
  • 1987 — Якщо сонце не зійде (Клод Горетта)
  • 1999 — Війна у горах (Франсіс Рессер)

По творах Рамю знятий також ряд телевізійний фільмів. Найбільше часто экранизировалась Історія солдата (зокрема, відома стрічка, знята по балетній постановці Іржи Кіліана, див.: [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]).

Багато з написаного Рамю опубліковане лише після його смерті. В нащ час в Швейцарії діє Фонд Рамю, та вручається премія йогоі мені. У 2005 році всі 24 романи письменника увійшли у двохтомне видання, опубліковане у престижний серії французького видавництва Галлімар Бібліотека Плеяди.

Премія Рамбера (1912, 1923). Премія Шиллера (1936). Багато місць у Швейцарії носять ім'я письменника. Зображений на купюрі номіналом у 200 швейцарських франкі

Примітки

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. SNAC — 2010.
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118598236 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Рамю Шарль Фердинанд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. https://notrehistoire.ch/entries/P1bBk0Vg83E
  7. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  8. CONOR.Sl

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya